Ісус вчить молитися – розмовляти з Богом

Читай також

  • Чи можна з позиції Церкви вважати тих, хто загинув за Україну, новомучениками?
  • Школа міжконфесійного діалогу «Зцілення ран війни: спільне завдання українських Церков»
  • У пошуках крихти надії
        • Ісус вчить молитися – розмовляти з Богом

          “Дух повів його в пустиню, де сорок день його спокушав диявол” (Лк 4, 1-15)

          Кожна земна річ має свою основу, якусь схему, за якою функціонує. Молитва є однією з основ духовного життя. Наше розуміння молитви часто зводиться до проказування готових, завчених текстів, тобто дотримання певних схем: щоденні молитви, вервиці, дев’ятниці, молебні тощо. Метою нашої побожності можуть бути духовні та земні дари. З допомогою молитви намагаємося вирішувати різні життєві справи, часто пов’язані з добром тіла.

          Якщо молитва зводиться лише до дотримання певних схем, вона тратить справжню вартість. Правдива молитва – це зустріч, розмова з Богом, щоб пізнати Його волю та любов, як дорогу до щастя. Це також спілкування зі Святим Духом, Який відкриває нам Божу правду, як провідника у житті.

          Молитва – це духовна праця, під час якої зустрічаємо труднощі, перешкоди через сторонні думки, які відвертають нашу увагу від Бога. У цьому Євангелії розповідається про спокуси, які мав Ісус Христос на пустині. Бачимо, як до Нього вміло підходить диявол і використовує цитати зі Святого Письма, щоб спокусити до гріха. Сатана використав три важливі речі, на яких опирається людське життя: їжа, достаток і релігійність. Таким підходом до Христа диявол намагався зруйнувати три важливі основи людського життя: духовні цінності, надія на Бога і покора. Людина, яка шукає щастя з Богом, дбає передусім про духовні цінності й добро душі, покладає надію на Господа і у всьому керується покорою, старається жити в згоді з волею Бога. Тож на молитві частіше думає про Ісуса, ніж про свої потреби. Де присутній Бог, там диявол не має місця, зникають нагоди для спокус.

          Роздуми над спокусами Ісуса показують нам, що метою молитви має бути передусім дбання про духовні цінності, вміти довіряти Христові і йти у житті дорогою Божої волі, а не власних бажань. За прикладом Ісуса завжди маємо чувати й бути уважними, бо деколи навіть благородні думки можуть стати спокусою, яку використає диявол проти нас. Навіть за тим, що на перший погляд виглядає побожно, часом може стояти певна спокуса диявола. Саме тому Господь просить чувати й молитися, щоб не впасти в спокусу. Товаришувати зі Святим Духом, щоб виразно розпізнавати добро і зло.

          Цей євангельський уривок показує, що завдяки благодаті Святого Духа Ісус Христос розпізнавав й одразу відкидав усі спокуси диявола, застосовуючи слово Боже як духовний меч. Так і ми все більше маємо прагнути пізнавати Божу правду, що б здобувати здатність розпізнавати спокуси диявола й категорично їх відкидати, як це робив Ісус Христос. Якщо ми насправді сильно забажаємо радикально йти за Господом, виконуючи Його волю, то Бог навчить нас цього, і будемо це робити, як Христос. Також і Святий Дух буде сповнювати нас мудрістю і провадити, як провадив Ісуса Христа.

          Отець Михайло ЧИЖОВИЧ

          Читай також

        • Чи можна з позиції Церкви вважати тих, хто загинув за Україну, новомучениками?
        • Школа міжконфесійного діалогу «Зцілення ран війни: спільне завдання українських Церков»
        • У пошуках крихти надії
          • Оціни

            How useful was this post?

            Click on a star to rate it!

            Average rating 0 / 5. Vote count: 0

            No votes so far! Be the first to rate this post.