Учні Івана постять часто й моляться (Лк 5, 33-39).
Піст і молитва є важливими складовими в основі духовного життя. Ісус називає їх незамінною духовною зброєю проти бісів. Через піст ми не даємо злому духові нагод підступати до нас, а молитва захищає від його впливів, дає силу перемогти спокуси сатани.
Отож піст – дуже суттєвий елемент релігійного життя. Адже піст – це не лише те, що мене обмежує в чомусь. Радше навпаки – усуває все те, що не дає мені бути з Богом. Адже кожен із нас має якісь свої прив’язання. Тому кожному з нас є від чого «постити», обмежувати себе в чомусь, від чого ми залежні.
Сучасній людини може здаватися, що піст не особливо важливий для духовного життя. Стрімкий науково-технічний розвиток, швидкий доступ до інформації та речей зроджує у багатьох нездорову ментальність – бажання мати все і нараз, тепер. Багато осіб сьогодні хочуть швидко отримати щастя: здобути становище, достаток, забезпечення всіх потреб. Бажають миттєво змінити життя, не змінюючи себе самих. Тому піст уважають перешкодою свого благополуччя.
Тоді виникає питання: для чого взагалі постити? Піст важливо розпочинати з малого, обмежувати себе в тому чи іншому, що нам під силу. Не варто накладати на себе зразу великих обмежень, а працювати над тим, що мене найбільше віддаляє від Бога, шкодить зв’язку з Ним. Тому каже одна мудрість: „Краще постійність у малих речах, ніж великі подвиги, проте лише час від часу”. Поступова й тривала праця над собою найкраще будує та зміцнює зв’язок із Богом, бо допомагає глибше пізнати себе та Ісуса, не з обов’язку, а з любові довіритися Йому.