Він узяв наші недуги

Читай також

  • Три запитання до себе, коли огортає тривога
  • 4 символи, які допоможуть зрозуміти Різдво
  • А ти все життя довбав собі молотком по пальцях, замість того, щоби любити…
        • Він узяв наші недуги

          Коли ж настав вечір, привели до Нього багатьох біснуватих, і Він вигнав духів словом і зцілив усіх недужих, щоб справдилося сказане пророком Ісаєю, який говорить: Він узяв на Себе недуги наші і поніс хвороби» (Мф. 8:16,17).

          Того вечора Ісус вигнав злих духів і зцілив хворих: для нас звичними є подібні сцени зцілення, в яких виражається всемогутність Христа Спасителя. Та цього разу євангеліст додає до оповіді один несподіваний коментар, прямо посилаючись на пророка Ісаю (53:4): «Але Він узяв на Себе наші немочі і поніс наші хвороби».

          Ось основне послання: Ісус несе на Собі наші болі. Він прийшов до нас не як тріумфуючий визволитель, не як той, на якого багато юдеїв чекали, сподіваючись, що Він звільнить їх від римського ярма. Він прийшов бентежно, як страждаючий Слуга, який повинен був пережити випробування страстей і хреста.

          Йому не достатньо було споглядати з неба, як ми страждаємо, ані втішати нас здалеку, ані навіть просто бути поруч із нами, сповненим співчуття до нас, що ми й самі можемо зробити для тих, хто переживає випробування. Ні, Він зробив набагато більше: Він узяв на Себе наші страждання, і не лише в загальному плані, але дуже конкретні страждання кожної людини, усі страждання всіх людей, усіх часів, минулих, теперішніх і прийдешніх. Він був здатний вчинити це з любові, і лише Він – Він правдивий Бог і правдива людина – пожертвував Своє життя, щоб зло, хвороби, страждання і, врешті-решт, смерть були остаточно переможені.

          І в могутності Свого воскресіння Він знищив смерть і переміг усяке страждання. Звичайно, Він не стер його чудодійним способом з лиця землі, але відтепер ми маємо можливість переживати його з вірою і навіть у мирі. У Христі воно може тепер знайти сенс і бути не тільки непотрібним і абсурдним.

          Дуже часто ми не розуміємо, чому те чи те випробування торкається нас, ми не можемо собі цього пояснити, але в Ісусі, Який вибрав життя і вирішив нести кожен наш біль, ми можемо знайти співчуття і заспокоєння, замість того щоб впасти від обурення та безнадії, погоджуючись зрозуміти це згодом, коли перебуватимемо поруч із Ним у вічності. Відтоді, як Ісус добровільно віддав Своє життя за нас, ми можемо просто віддати Йому всі наші труднощі, представити Йому їх в акті віри і надії, знаючи, що Він уже перетерпів їх у Своєму тілі й у Своєму серці, усі без винятку, і в чудесний спосіб зможе скористатися жертвою, яку ми за це добровільно, за Його прикладом, складаємо, щоб оздоровляти, визволяти, спасати життя інших людей.

          З цих розважань можемо взяти для себе три головні уроки. По-перше, ми ніколи не є самотніми у своїх стражданнях. Навіть коли нам здається, що всі нас покинули, коли поруч немає жодної близької особи, насправді з нами завжди є хтось – Ісус, добрий пастир, який з особливою турботою піклується про нас у такі хвилини сум’яття. Ісус уже взяв на Свої плечі те страждання, що нас пригнічує, як узяв на плечі овечку, що загубилася не тільки у горах, але й своєму стражданні. Ісус не байдужий до нашого горя; Він ніколи про нас не забуває, ніколи не покидає нас, коли нам важко. Навпаки, саме у ці моменти Він є найближче до нас.

          По-друге, не слід намагатися нести тягар своїх страждань самим, а страждання інших людей і поготів. Це надзвичайно важко для наших слабких сил! Ми можемо знемагати під тягарем випробування, розчаровуватися, упадати. Звичайно, для того, щоб протистояти нещастю, потрібна сміливість, але не зарозумілість: ми повинні розраховувати на Ісуса Христа, а не на себе самих. Безперечно, ми повинні бути поруч з тими, хто страждає, молитися за них, допомагати їм мірою наших можливостей, але завжди пам’ятати, що Спасителем є Ісус, а не ми. Лише Він може по-справжньому розділяти і нести на Собі страждання людей. І ми повинні якнайшвидше віддати Йому свої печалі й страждання інших.

          І врешті, хіба ми в змозі зробити більше, ніж споглядати Христа на хресті? Він є тим, хто пережив кожне наше страждання, з безкорисливої любові до нас. Він є тим, хто переміг гріх і смерть, Він – наш Господь, наш Спаситель. Подякуймо Йому за Його жертву, просімо про терпеливість, силу, сміливість у випробуваннях. Складімо до підніжжя Його хреста усі наші страждання, фізичні і духовні, в акті віри й надії, вірному і вільному, який визволить нас від тягаря випробування. Адже, як стверджує пророк Ісая, проголошуючи прихід Месії Ізбавителя у вірші, що перегукується з Євангелієм від Матфея: «І ранами Його ми зцілилися» (Іс. 53:5).

          Із книги 39 слів підбадьорення

          Читай також

        • Три запитання до себе, коли огортає тривога
        • 4 символи, які допоможуть зрозуміти Різдво
        • А ти все життя довбав собі молотком по пальцях, замість того, щоби любити…
          • Оціни

            How useful was this post?

            Click on a star to rate it!

            Average rating 5 / 5. Vote count: 1

            No votes so far! Be the first to rate this post.