А ти вже придбав костюм на Гелловін? Вже вирізав Джека із гарбуза? А як щодо святкової декорації та можливості святкування цього свята для християн та українців? Тільки на календарі вересень змінюється жовтнем, як Інтернет перетворюється на довідник із «правильного проведення Дня Всіх святих», тобто Гелловіна. До цього також додаються вітрини магазинів та прилавки торгових центрів, які наповнюють свої стелажі святковою атрибутикою. Також не обходиться без тематичних вечірок та корпоративів у різних компаніях. Ну, і звичайно, куди ж без щорічних диспутів та дискусій на підвищених шрифтах у соцмережах про можливість чи недозволеність цього свята! Здається, що саме у цей час прокидаються визначені «експерти», які обов’язково повинні створити картинку із перекресленим гарбузом, розіслати разом із зібраними «фактами» про нечисть і її силу це зображення усім своїм знайомим та близьким, а наприкінці ще образити тих, хто до його порад недослухається. Чим же не сатанинська поведінка у таке «свято»? Але давайте поступово, адже свято Гелловіну об’єднало у собі не одну традицію та підходи.
Свято жнив
31 жовтня втомлені після збирання врожаю ірландські та британські кельти збиралися на фестиваль. Вони були вдячними за врожай та спраглими відпочинку після складного періоду приготування до зими. Оскільки для них це також був час переміни літнього на зимовий період, вони наділили цей момент віруванням про те, що стирається межа між світами живих і померлих. Так вони дійшли до думки у цей же період вшановувати своїх померлих предків.
Свято Всіх святих
У VIII столітті папа Григорій ІІІ 1 листопада посвячує каплицю Всіх святих у базиліці Святого Петра. Це стає для наступного папи Григорія IV приводом перенести святкування Дня Всіх святих із травня, як це було до того, саме на 1 листопада. Він визначає цю дату у римо-католицькому календарі, а Гелловін отримує свою теперішню назву: у день перед святом, чи то на Сході, чи на Заході, розпочинається передпразденство, тобто вігілія. Звідси назва «All Hallows Even» – «Вігілія Всіх Святих», скорочено «Hallowe’en». Вже під кінець X століття Клюнійське абатство додає наступний день, 2 листопада, як день молитви за померлих. Отож, Католицька Церква розпочала відзначати літургійно два дні: 1 листопада – День Всіх святих, а 2 листопада – День молитви за померлих. Із поширенням християнської віри та католицьких традицій ці свята потрапили і в Ірландію, де й співпали із давнішим святкуванням у часі.
Свято переодягання та гарбуза
Усі інші, вже знані нам сьогодні традиції святкування Гелловіну – переодягання, випрошування солодощів, вирізання ліхтаря із гарбуза – стали його частиною поступово під впливом різних культурних традицій. Ірландці, до прикладу, додали на 31 жовтня спомин про померлих, які перебувають у пеклі. Адже своїм календарем Католицька Церква подбала про святих у раю, про померлих у чистилищі, а померлі у пеклі, згідно ірландських селян, залишилися забутими. Тому 31 жовтня ірландці виходили на вулицю і голосно гримали у каструлі.
Переодягання додалося завдяки французам, які у Середньовіччі часто задавалися питанням смерті. Це було пов’язано із великою смертністю через чуму та війни. Це питання про смерть призвело до різних середньовічних постановок, за допомогою яких намагалися привідкрити її таємницю. Очевидно, що ці постановки не відбувалися без акторів та костюмованих героїв.
Випрошування солодощів англійцям та їхньому святу Guy Fawkes’ Day. Цього дня в Англії згадували про невдалу спробу замаху на короля Якова І та Парламент. Він разом із владою повинен був вилетіти у повітря з причини вибуху. Однак, усе провалилося, а англійський народ отримав народне свято, під час якого любив запускати феєрверки. От діти і вирішили ходити у цей день по домівках та випрошувати гроші на петарди.
Натомість, зловісний гарбуз, порівняно із іншими традиційними звичаями, це нововведення кінця XIX століття. Таким чином, недоінформовані фольклористи намагалися відродити «давнє кельтське свято», започатковане ще друїдами. От і вирішили запозичити щось із їхньої історії. І хоч друїди використовували для своїх святкувань ріпу та картоплю, вирізаючи «блукаючий вогник» і поміщуючи свічку всередину, фольклористи XX століття зупинилися на гарбузі. Згодом до цього ще й легенду про Джека додали. Для правдоподібності.
Свято комерції
Глобальну популярність північноамериканський варіант відзначення Дня Всіх святих – Гелловін отримав в останні 20-30 років. Завдяки рекламі та американській кіноіндустрії він доволі швидко проник у багато країн світу, тісно переплівшись із їхніми культурними традиціями. Сьогодні його не дарма вважають плодом американської поп-культури. З середини XX століття Гелловін стає ще й вигідним комерційним святом. Костюми, свічки, прикраси, вітальні листівки, тематичні вечірки і гарбузи – усе заради популярності. Достатньо у цей день відкрити Інстаграм чи ТікТок, щоб переконатися у цьому. Незважаючи на те, що в Америці свято не є офіційним, він вважається наймасовішим після Різдва. Ба більше, це друге за фінансовим показником свято в США. Витрати на нього самих лише американців у 2019 році сягнули 9 мільярдів доларів. Саме тому відома українська письменниця так коментує теперішній спосіб святкування Гелловіну: «Те ж, що нам втюхують сьогодні, — це «зиск, Гораціо, зиск» (плюс технологія неперервного інформаційного бомбардування, яка створює враження, що так було завжди, Остазія завжди воювала з Океанією…)».
Свято сатани і всілякої нечисті
В українському суспільстві сьогодні часто Гелловін таврують як свято всілякої нечисті і демонів, а навіть день самого сатани. Це пов’язують насамперед із костюмами злих персонажів із позагробного життя, у які зазвичай переодягаються діти для виманювання солодощів, та нечистим антуражем навколишньої атрибутики. Однак, у той же час ці люди забувають про давні українські традиції різдвяного вертепу, де також комусь приходилося переодягатися у чорта чи смерть, та традицію Миколаївських вистав із Антипками та йому подібними.
Також інколи лунають думки, що саме це свято справжні сатаністи та язичники обирають для своїх ритуалів та навіть називають «своїм». Однак, що до цього мають дітлахи, які переодягаються задля отримання солодощів, та дорослі, що прагнуть взяти участь у тематичній вечірці?
Хоча, як і будь-яке інше свято, Гелловін може стати сатанинським святом. І стає таким тоді, коли люди здійснюють вчинки темряви і зла. Роблять це тоді, коли дозволяють собі перебрати із алкоголем, зчиняють суперечку чи бійку, здійснюють акти вандалізму, таврують когось грішником чи сатаністом, відверто ображають інакодумців у соцмережах і т.д. Тобто, Гелловін, а чи Новий рік, День святого Валентина, День святого Патріка можуть стати сатанинськими, якщо ми їх такими зробимо через свої лихі вчинки.
Свято християнина
Свято Всіх святих – це важливий день для християнства. Воно вказує на перспективу та ціль кожного із нас. Важливо однак пам’ятати, що Українська Греко-Католицька Церква, як і Православна, відзначають це свято у першу неділю після Зіслання Святого Духа. У нас воно не входить до числа великих свят.
Водночас треба брати до уваги, що теперішній варіант святкування Гелловіну – це північноамериканський спосіб, навіяний різними каналами проникнення цієї культури, такими як реклама, кіноіндустрія, соцмережі. Нічого нам не забороняє, – ще й беручи до уваги строкату культурно історію цього свята, – додавати власні елементи відзначення цієї дати. У свій час Католицька Церква у багатьох країнах запропонувала дітям переодягатися у тих чи інших святих. Водночас й українська культура сповнена багатьма добрими героями та персонажами фольклору. Чому б це не використати, не копіюючи вже занадто повторювані образи?
Беручи ж до уваги наступні дні у католицькому календарі – День Всіх святих і молитва за померлих, можна зробити для дітей і молоді катехитичну зустріч чи просту розмову про те, хто такі святі, відкрити для них книгу «Життя святих», познайомити із кількома величними постатями історії християнства. Водночас це нагода пригадати про померлих родичів, відвідати заупокійне богослужіння та здійснити молитву за них.
***
Будь-яке свято можна звести лише до комерційного проєкту. Свідченням цього є святкування Xmas, позбавлене вістки про народження Спасителя та участі у Різдвяному богослужінні чи пошук великоднього кролика та освячення великоднього кошика замість відзначення понадісторичної події Воскресіння Ісуса Христа у спільноті вірних. Будь-яке святкування можна позбавити змісту і вдовольнитися лише його яскравою обгорткою та формою. До прикладу, на весілля до рідних можна прийти лише заради обжерливої гостини та козацького столу, а не заради розділення спільної радості поєднання двох людей заради спільного осягнення Царства Небесного, а також можна відзначити День народження лише заради отримання подарунків, а не заради друзів, яких запросив. Будь-яке святкування, а навіть будь-яку подію можна наповнити лихим змістом чи вчинками і таким чином зробити її диявольською, а можна перетворити на нагоду до здійснення добра і служіння і таким чином зробити виявом Божого життя.
Адже й сам Спаситель сказав про це чітко і недвозначно: «Слухайте мене всі й розумійте! Нема нічого зовнішнього для людини, що, входивши в неї, могло б її осквернити; лише те, що виходить з людини, те оскверняє людину. Хто має вуха слухати, хай слухає!.. З нутра бо, з серця людини, виходять недобрі намисли, розпуста, злодійство, вбивство, перелюби, загребущість, лукавство, обман, безсоромність, заздрий погляд, наклеп, бундючність, безглуздя. Уся ця погань виходить із нутра й оскверняє людину» (Мк 7, 14-16. 22-23).
