Святий Альфонс Лігуорі ― Доктор молитви. Частина II. «Молитва як великий середник відкуплення»

Читай також

  • Пекло – це не казани із гарячою смолою, а буття без Бога
  • Представники УГКЦ взяли участь у 50-титисячному Національному євхаристійному конгресі у США
  • Священників УГКЦ Івана Левицького та Богдана Гелету звільнили з російського полону
        • Святий Альфонс Лігуорі ― Доктор молитви. Частина II. «Молитва як великий середник відкуплення»

          Види молитви: звичайна і влита

          Святий Альфонс випрацьовує свою доктрину про молитву як «великий середник відкуплення». Проповідуючи людям про конечність молитви до спасіння, Альфонс не втомлюється повторяти «МОЛІТЬСЯ», бо «це єдине наше лікарство», «від молитви залежить усе наше добро і вічне спасіння», на кінець, відомий вислів святого «Хто молиться ― той спасеться, хто не молиться ― буде погублений». Так сильно, святий з Маріанеллі був переконаний про потребу молитви у духовному житті християнина. Зрештою уся аскеза Альфонса побудована, власне, на молитві.

          Розглянемо декілька важливих моментів на котрі святий Альфонс наголошує у своїй науці про молитву, головно як великий середник відкуплення. Найперше мусимо розуміти, що духовні очі Альфонса спрямовані на Христа Відкупителя у якому він був розлюблений і цю любов ніс іншим. Для Найревнішого Вчителя, Відкуплення ― ключова тема, до якої зводяться усі його навчання. Життя Христа, свята Літургія, молитва ― усе це таємниця Відкуплення.

          Альфонс навчає людей відкритої і відданої дороги любові і побожності, яка побудована на неустанному діалозі з Творцем.

           Кожний покликаний до особистих взаємин з Богом, до святості…Згідно святого адвоката, власне, молитва є тим, завдяки чому будується, підтримується і розвивається особистий зв’язок людської душі з Богом.

          Молитва у своїй істоті полягає на актах волі, на почуттях, через які душа єднається у любові з Богом (Й. Схрейверс «Засади духовного життя»).

          Види молитви згідно з теологією духовності. Є різні ступені молитви.

          1) Молитва звичайна. Першою складовою є рефлексія. Щоб воля любила Бога стало, є це для неї неможливо, якщо її не буде просвічувати жива віра; віра ж рівно не буде жива, якщо не буде оперта на рефлексії. Св. Альфонс каже, що ласка звичайної молитви дана кожній людині. Молитва звичайна побудована, як правило, на таких основних рівнях: дякування і просьба. Цій молитві також притаманні чуття і акти волі. Чуття і акти волі ― вони є головною і засадничою частиною в молитві. Часто про цю правду говорить святий Альфонс: «Треба користати з усіх нагод, з усіх можливостей, всіх середників, щоб серцем зближуватися до Бога».

          Наступною частиною молитви звичайної є просьба і постанови. Св. Альфонс говорить, що особливе місце в молитві відводиться просьбі: Бог хоче, щоб ми до Нього зверталися з проханнями. Оскільки ми часто через свою неміч і невідання, не знаємо що нам потрібно, тому Доктор молитви дораджує найперше просити Бога про ласки необхідні нам до спасіння. Найкраще це робити через посередництво Пречистої Матері Христової, молитви якої Бог радо і швидко вислуховує.   

          Молитва звичайна покликана допомагати людині вправлятися у теологічних чеснотах: віри, надії і любові.     

          2) Молитва влита. Якщо ласка молитви звичайної дана людині за будь-яких умов і кожен може молитися, то молитва влита ― це особлива ласка, яка дається Богом за певних умов (навернення, розвиток духовного життя, тощо). Молитва звичайна є простим практикуванням теологічних чеснот за допомогою ласки звичайної. Натомість молитва влита є практикуванням тих же чеснот при помочі ласки особливої, що відповідає дарам Святого Духа.

          Що ще є важливим у молитві для святого Альфонса? Преподобний отець Йосиф Схрейверс, духовний син св. Альфонса, продовжуючи духовну лінію свого духовного батька стверджує: «Люби, люби, не переставай любити твого Бога. На тому полягає молитва, це єдина важлива річ».

          Св. Альфонс виділяє 7 ступенів влитої молитви[1]. Св. Альфонс маючи довге і багате досвідчення особисте на дорозі молитви і керуючи багатьма душами – порівнює науку найповажніших містичних авторів, знаних за його часів, не вагається накреслити керівникам душ наступні етапи у влитій молитві: зосередження, відпочинок, з’єднання.

           За зосередження відповідає розум; зосередження поступово переходить у відпочинок за який закріплена воля. Після етапу відпочинку слідує з’єднання. На цьому етапі, доктор молитви розрізняє просте з’єднання і духовні зашлюбини, які покликані перерости у містичний шлюб між Богом і душею. Більше на цю тему читайте у «Молитві – могутньому засобі спасіння».


          [1] Sw. Alfons: Homo apostol. append I

          Отець Назарій ЛАНЬКО

          Читай також

        • Пекло – це не казани із гарячою смолою, а буття без Бога
        • Представники УГКЦ взяли участь у 50-титисячному Національному євхаристійному конгресі у США
        • Священників УГКЦ Івана Левицького та Богдана Гелету звільнили з російського полону
          • Оціни

            [ratemypost]