ЗГРАЯ ГОРОБЦІВ
~
Я швидко забуваю свою цінність.
Особливо, коли порівнюю себе з іншими:
Хтось краще за мене співає.
Хтось менше боїться.
Хтось більшого досягнув…
•
Горобці наче не приносять жодної користі.
Не співають, як солов’ї.
Крадуть у курчат просо.
Але Бог їх пам’ятає.
•
Коли відчуваю себе непотрібною, як горобець, Ти, Господи, нагадуєш мені, як сильно мене любиш.
•
Коли не вмію побачити в собі чогось, за що мене можна любити, Ти кажеш, що навіть волосся на моїй голові пораховане.
•
Ти цінуєш мене цілу.
Не лише мій розум чи таланти.
Ти любиш мене, бо я – Твоя.
Бути Твоєю – моя найбільша цінність.
~
UMT Лк 12,6-7: «Чи не за два гроші продаються п’ять горобців? Та жодного з них Бог не забуде. Господь навіть знає скільки волосся на головах ваших! То ж не бійтеся — ви значно важливіші, ніж зграя горобців».
23 тиждень по ЗСД, п’ятниця Лк 12,2-12
p.s. На фото не горобчик, а татові голуби :)
