~
Людина – це тіло, душа і дух. І щоб нам добре жилося, треба, аби це все в нас було в доглянутому стані.
Піст для тіла не може не впливати на душу і дух.
Бо ж коли переїси, то душа не особливо думає про високе. Дух теж стає обтяженим.
•
Піст – це звільнення місця у собі. Не просто аби там було порожньо, а щоб наповнити чимось добрим.
Бо відмова від їжі просто заради відмови – це банальна економія грошей і часу на кухні. Це не про піст, а про вільний час. Відмовитися від чогось, аби ним поділитися – оце піст. Не буду їсти м’яса, щоб на Пасху купити найдорожчий шматок – не ок. Відмовитися від м’яса чи дорогих продуктів, щоб за ці кошти нагодувати інших, – оце піст.
•
Піст – не відмова, а дар.
Дарую свої кошти і їжу тим, в кого їх менше.
Дарую свій час тим, хто його потребує.
Дарую свій простір тим, кому нема де притулитися.
Дарую свої молитви тим, за кого не моляться.
Те, що маю, даю тим, хто не має.
•
Ісус розповів притчу, де людина вигнала зло зі свого життя, а, натомість, не наповнила те місце нічим. І зло повернулося туди в компанії ще більшого зла.
Духовне життя передбачає наповнення себе і простору навколо себе добром. І Великий піст – найкращий час, щоб це почати.
~
Мр 9:29: “Він відповів їм: “Цей рід нічим не можна вигнати, тільки молитвою та постом.””
Мт 12:45: “Тоді він іде, бере з собою сім інших духів, гірших від себе, і вони входять і оселюються там, і останнє того чоловіка буде гірше, ніж перше. Так буде й з цим лукавим поріддям.””
Автор Сестра Антонія Шелепило, Плани на завтра
