Молитва, чесноти, духовність та наше життя дуже між собою пов’язані. Коли говоримо про чесноти, то вони є виразом любові, а любов — це Бог, тобто гармонія, в якій Бог перебуває. Ці чесноти любові тільки Святий Дух може нам дати, бо вони приходять від Нього. Ці дві дії — молитва і чесноти — наповнюють нас Святим Духом та святістю. Кожна дія, яку робимо в Бозі, а це думання, розмова, бажання, тобто воля, почування й активні дії, наповнюють нас Святим Духом, а як грішимо, то віддаляють нас від Бога.
Бог завжди в нас і завжди нас любить, навіть коли ми грішимо. Однак тоді ми відходимо, закриваємось від Нього. Наші дії важливі, бо те, що робимо, думаємо, діємо, відчуваємо або наповнює нас Святим Духом, або віддалює від Нього.
Найбільше наповнює нас молитва, бо тоді ми більше зосереджуємося на Бозі. Однак добрі дії, тобто дії в чеснотах також є важливі. Через те в наших спільнотах, родинах і в серці кожного повинен перебувати Святий Дух — і ми повинні перебувати в Ньому через молитву і через добрі дії, що є джерелами наповнення Ним і перебування в нас. Святі Таїнства є найбільшими джерелами освячення, але, попри те, що вони діють завжди, усе залежатиме від того, якою мірою особа дає їм освячувати себе. Усвідомлення їхньої дії і наша святість відкриває серця й ум до освячення ними. Тоді кожен із нас стає суттєвим знаряддям — джерелом освячення інших. Тому ми дуже багато робимо для інших, через освячення себе. Недарма Отці Церкви казали: спасися сам — і навколо тебе тисячі спасуться.
