Цьогоріч християни східного обряду відзначають Великдень 16 квітня, а з 27 лютого починається Великодній піст. Доктор богослов’я, кандидат філософських наук зі спеціальності «релігієзнавство», отець Василь Рудейко пояснює, у чому особливість посту перед Великоднем, від чого насправді варто відмовитись, хто не мусить постити та що варто прочитати.
Сенс і значення посту в нашій Візантійський традиції полягає в осмисленні свого життя. Піст існує, щоб виправитися, подивитися на своє життя з іншої перспективи, а саме з перспективи допомоги ближньому та молитви, своїх відносин з Богом.
Що потрібно робити
Під час посту найголовніше – не робити зло своєму ближньому. Потрібно направлятися до Бога і робити добро. Чим більше добра ми зробимо, тим краще ми проведемо цей піст.
Від чого варто відмовитись? Кожна людина має свої залежності. Хтось має залежність від куріння, хтось – від алкоголю чи від переїдання. А, можливо, хтось не може відмовитись від музики. Суть цього посту у тому, щоб бути стриманим від тих речей, які вас заполонили. Це допоможе зрозуміти, чи ви ще керуєте ними. Можливо, це вони вже керують вами і ви не здатні вийти з їхнього полону. У когось, наприклад, є залежність від роботи. Ми перепрацьовуємо і не маємо часу для своїх ближніх. Період посту – нагода це виправити.
Чи обов’язково у час Великого посту обмежувати себе у їжі?
Є загальні приписи. Наприклад, у Велику п’ятницю люди мають звичай йти до плащаниці, вони не їдять до того часу, поки не вшанують тіло Христове. Хтось у Велику суботу не їсть аж до Пасхи, але знову ж таки до всього необхідно підходити без фанатизму. Якщо людина може це зробити, то це похвально. Якщо не може, то треба дотримуватися приписів, які в Святому письмі дуже гарно сформулював Святий апостол Павло: «Хто їсть – нехай їсть і не осуджує того, хто не їсть. Хто не їсть – нехай не їсть і не осуджує того, хто їсть, а за все дякує Богові».
Всілякі заборони у їжі чи діяльності не є найважливішими. Святий Йоан Золотоустий говорив: «Якщо б святість посту полягала в тому, щоб відмовитися від м’яса, то святими були би корови». Не треба вигадувати собі фарисейські приписи і сліпо їх дотримуватися. Проте треба бути чесним з собою і з Богом: це найважливіший піст, який ми можемо для себе накласти.
Першочергово, відмова від їжі пов’язана із здобуванням цих продуктів. Піст виник в ранньому середньовіччі, коли м’ясні чи сирні страви були досить дорогими. На період посту від них відмовлялися, щоб не займатись пошуком їжі, а свій час витратити на важливіші речі. Про це дуже гарно в своїй проповіді на піст писав Святий Василій Великий. Ще тоді він застерігав, що добре відмовитися від їжі, але набагато важливіше відмовитися від поїдання свого співбрата, свого ближнього.
Церква закликає звільнити час, який ми витрачаємо на вишукані страви для того, щоб зекономивши кошти, можна було зробити якесь милосердне діло: мати час відвідати хворого, чи своїх батьків, можливо, когось нагодувати, чи допомогти військовим.
Хто може не постити?
За традицією Церкви, від посту звільняються діти до 14 років і старші люди від 60 років. Проте це все особисто. Я постив із семи-шести років, і моя бабця, якій було 80 років, теж.
Також, звичайно, від посту звільняються хворі, вагітні, або ті жінки, що годують грудьми. Людям, які працюють на важких роботах, послаблюється піст. Церква не вимагає від прихожан надзвичайних подвигів. Кожна людина повинна розуміти свої можливості, щоб під час посту не захворіти. Я завжди раджу звернутись до свого духівника перед тим, як накладати на себе “подвиги”.
Як потрібно звертатися до Бога, щоб отримати відповідь
Люди звикли молитись молитвами з молитовника, я ж раджу просто прийти до храму і сказати декілька слів Богові, а тоді просто побути в тиші. Або відкрити уривок зі Святого письма і побути в тиші. Коли людина в тиші перед Богом, тоді їй приходять дуже хороші думки, часто приходять відповіді на серйозні запитання, які людина собі ставить в житті.
Що варто читати
Передовсім я раджу читати Святе Письмо. Хто його читає, той ніколи не схибить. Це надзвичайно корисне чтиво. Його треба читати як медитацію. Господь говорить через тексти Святого Письма. Крім того, є дуже багато різноманітного чтива. Наприклад книжки Бруно Ферреро, або ж складніший твір «Семиярусна гора» Томаса Мертона. Існує багато хорошої духовної літератури, яка кожному відповідно до його рівня зацікавлення християнством чи духовністю, допоможе. Можна читати твори Святих Отців. Також ми в УГКЦ розробили аплікацію для мобільних телефонів «Молитва Церкви». Там є цікаві роздуми на кожен день.
