В істинного віруючого в Ісуса Христа є доступ до Божої духовної сили ― святої і чистої. Ця сила виходить із п’яти таких джерел:
1. Хрест
«Бо слово про хрест – глупота тим, що погибають, а для нас, що спасаємося, сила Божа» (1 Корінтян 1:18).
Це перше джерело сили знищує гріх та егоїзм. Він дає нам прощення. Він руйнує безбожну силу гордині та похоті. Він відбиває диявольські атаки спокуси і звинувачення. Він знищує старе гріховне «я» і дає нам нове народження як Божим дітям. Він рятує нас від покарання в пеклі і позбавляє страху засудження і відкидання.
Хрест ― перший і головний інструмент, за допомогою якого Бог впроваджує Свою волю та характер у нашому житті.
2. Воскресіння
«Щоб спізнати його й силу його воскресіння і участь в його муках, уподібнюючись йому у смерті» (Филип’ян 3:10).
Нам дано вічне життя через воскресіння Ісуса. Бог дає нам життя з надлишком як кількісно, так і якісно: «Я прийшов, щоб мали життя – щоб достоту мали» (Йоана 10:10). Завдяки силі воскресіння ми маємо радість, зцілення, перемогу. Це сила жити.
Його воскресіння знищило всю владу смерті, яка тримала Його в Шеолі (пеклі), і тому знищить владу смерті над нами: «його Бог воскресив, порвавши пута смерти, бо неможливо було, щоб вона держала його в своїй владі» (Дії 2:24).
3. Вознесіння
«І яка безмірна велич його сили для нас, що повірили, за діянням могутности його сили, яку він здійснив у Христі, коли воскресив його з мертвих і посадовив на небі праворуч себе, вище від усякого начала, власти, сили й володарства та всякого імени, яке б воно не було, не тільки на цьому світі, але й на тому, що буде…» (Ефесян 1:19-21)
Ісус вознісся і був посаджений на престолі влади на небесах. Коли Він вознісся, Він сів праворуч від Бога, щоб виконати месіанське пророцтво з Псалма 110:1-2: «Сказав Господь Владиці моєму: «Засядь праворуч мене, доки не покладу ворогів твоїх тобі підніжком.» Жезло твоєї сили Господь простягне з Сіону; пануй посеред ворогів твоїх!»
Вознесення Ісуса дало Йому владу як Царю Месії правити і панувати. Він керує Силами та Владою на небесах, на землі та під землею (Филип’ян 2:10). Він ділиться цією владою з нами, які підкоряються Йому. В ім’я Його ми маємо можливість використовувати владу над ангелами, бісами та людським урядом.
За віру в Ісуса ми не тільки воскреслені з мертвих, а й посаджені з Ним у дусі на небесах (Ефесян 2:6). Те, що ми в дусі посаджені з Ним на небесах, дає нам пророчу владу над народами руйнувати і творити, подібно до влади, що була дана Єремії (Єремія 1:10). Ефесянам 2 є виконанням Єремії 1, так само, як і Ефесянам 1 — це виконання Псалма 110.
4. Помазання Святого Духа
«Та ви приймете силу Святого Духа, що на вас зійде, і будете моїми свідками в Єрусалимі, у всій Юдеї та Самарії й аж до краю землі.» (Діяння 1:8).
Бог бажає наповнити нас Святим Духом. Коли Святий Дух сходить, Він приносить силу. Ця духовна сила або помазання дає нам сміливість проповідувати (Діяння 1:8; 4:29), пророкувати (Діяння 2:18; 19:6), славити Бога (Діяння 10:46; 16:25) і творити чудеса ( Діяння 4:30; 6:8).
Святий Дух ― це особистість, сила ― це річ. Це, як електрик, що подає електрику. Перший ―особистість, друге ― річ. Святий Дух ― це Бог; сила ― це енергія. Ми підкоряємось Святому Духу і використовуємо силу, яку Він дає нам. Ми водимо Святого Духа (Римлян 8:14), не силою.
Пошук лише сили для чудес може призвести до ідолопоклонства і чаклунства (Діяння 8:19). Однак без цієї сили ми не дозволяємо Святому Духу діяти через нас, і наше послання стає порожніми словами (1 Корінтян 2:4; 4:20; 12:4-6).
5. Страждання/гоніння
«Та він сказав мені: «Досить тобі моєї благодаті, бо моя сила виявляється в безсиллі.» Отож, я краще буду радо хвалитися своїми немочами, щоб у мені Христова сила перебувала. Тому я милуюся в немочах, у погорді, у нестатках, переслідуваннях та скорботах Христа ради; бо коли я немічний, тоді я міцний» (2 Корінтян 12:9-10).
Коли світло Ісуса сяє через нас у цьому світі, виникає рівна протилежна реакція темряви. Ці атаки змушують нас усвідомити власну неміч і більше залежати від Божої благодаті. Наші мотиви очищаються, і Його сила виявляється більшою мірою.
Ми покликані не тільки вірити в Ісуса, а й страждати разом із Ним (Филип’ян 1:29; 3:10). Багато хто хоче вірити в Ісуса, та не слідувати за Ним, коли послух вимагає страждань. Цей вид страждань перестав бути мазохізмом. Це не дурна помилка (1 Петра 4:15). Це відстоювання праведності, яке викликає у відповідь атаки зла.
За часів гонінь Бог дає особливу славу (Діяння 6:15; 1 Петра 4:14). Цей рівень сили слави необхідний, якщо ми хочемо прорватися до пробудження, чи то в Ізраїлі, чи в будь-якому іншому місці землі. Немає пробудження без гонінь (Діяння 14:22; 2 Тимотея 3:12).
Протягом усієї книги Діяння апостолів били, кидали у в’язницю, відкидали та вбивали. [Діяння 4:3 ― апостолів ув’язнили; 5:18 ― знову посадили до в’язниці; 5:40 ― апостолів били; 7:58 ― Стефана побили камінням; 8:3 ― Савл нападав на кожен дім; 9:23 ― змова з метою вбити Савла; 12:1-3 ― переслідування від Ірода; 13:50 ― переслідування в Антіохії; 14:5 ― загроза побивання камінням в Іконії; 14:19 ― знову побивання камінням; 16:22-23 ― побиття та в’язниця у Філіппах; 17:5 ― напад натовпу у Фессалоніках; 17:13 ― атака у Верії; 18:17 ― побиття у Коринфі; 19:29 – повстання в Ефесі; 21:30 ― повстання в Єрусалимі; 22:22 ― ще одне повстання в Єрусалимі; 23:10 ― великі розбрати; 28:3 ― корабельна аварія і укус змії перед пробудженням на Мальті.]
Висновки:
Хрест знищує гріх та егоїзм;
Воскресіння дає вічне життя з надлишком;
Вознесіння дає владу керувати владою;
Помазання Святого Духа дає сміливість для чудес;
Віра серед гонінь вивільняє славу Божу для пробудження.