17–21 липня 2024 року в Індіанаполісі (США) проходить Національний євхаристійний конгрес, який організувала Католицька Церква в цій країні. Українську Греко-Католицьку Церкву на конгресі представляють Архиєпископ і Митрополит Філадельфійський Борис Ґудзяк, Єпископ Пармської єпархії Богдан Данило з духовенством і вірними єпархій УГКЦ в Америці.
Учасниками цієї події стало близько 50 000 людей.
Отець Остап Микитчин із Української католицької церкви Святого Архистратига Михаїла в Дженкінтауні (штат Пенсильванія, США) поділився враженнями від участі у цій масштабній події.
― Для нас було важливо бути присутніми на 10-му в історії церкви США з’їзді. Він мав за мету засвідчити присутність Живого Бога в Євхаристії. Тож, якщо це Християнська церква, яка зберігає заповідь Ісуса — ламання хліба і пиття зі спільної чаші, як Він сказав — «чиніть це на мій спомин», то це важливо для всіх вірних християн. Також наша присутність стала можливістю нагадати світові про війну в Україні. Та ще раз засвідчити, що через воєнну агресію тут страждають невинні люди, серед яких багато католиків та греко-католиків. В особі кожної людини Христос страждає разом із Україною, ― наголосив отець Остап.
Священник розповів, чим був особливий кожен день Конгресу, та яким темам були присвячені.
― В один із днів нашу східну Літургію звершили два єпископи — Богдан Данило та Борис Гудзяк у співслужінні зі священниками. Разом із нами молилися понад дві тисячі вірних, тож могли відкрити для себе багатство нашого обряду. Наша присутність також стала знаком вдячності нашим братам-католикам, які від початку війни пожертвували сотні мільйонів доларів., ― додав отець Остап Микитчин.
Перший день мав тему «Із чотирьох кутів».
― Ця тема була зумовлена тим, що паломники впродовж кількох тижнів ішли пішою ходою, щоб продемонструвати єдність у Христі, яка була там. Різні люди зі своїми історіями об’єднувалися в Христі, присутньому в Євхаристії.
Другий день — «Найбільша історія любові, яка вміщена у маленькій частинці Євхаристії».
― Йшлося про наше спасіння. Наголошували на тому, що історія нашого життя нам не може бути цілком зрозуміла без погляду на історію спасіння.
Третій день — «У Гетсиманському саду».
― Говорили про всі ті рани, які ми носимо в собі. І про те, що Ісус прийшов, щоб зцілити нас на всіх рівнях — фізичному, психологічному, духовному.
Передостанній день мав тему — «То є моє тіло!»
― Роздумували про первісну Церкву, коли учні об’єднувалися в спільноту довкола Святих Тайн, молитви та Живого Христа. І акцентували на тому, що сьогодні нам особливо важливо гуртуватися довкола Нього.
Останній день мав тему — «До кінців землі».
― Наголошували на тому, що покликання кожного є бути місіонерами Живого Бога.
Підготувала Наталія Павлишин
