#ковтокслова (Лк 13:18-21)
Колись я думав, що ця притча про те, як щось маленьке може стати мега-важливим. Ну, типу маленьке гірчичне зерно – і на тобі, ціле дерево! Або дрібка закваски – і ось уже гора тіста для пиріжків на всю родину. Логіка проста: Бог може взяти будь-яку дрібницю й зробити з цього щось величезне. Королівство Боже саме таке – мале, але дуже “небезпечне”!
І, можливо, перші слухачі Ісуса подумали: “Та шо ти таке кажеш?! Може, таке Королівство Боже нам і не треба взагалі?”
Чому? Ось де починається інтрига. Гірчиця, хоч і прикольна спеція (а ще ліки!), для фермерів того часу була як борщівник: неконтрольований бур’ян. Посади одну крихту – і все, твій город перетворився на джунглі. Тягне воду, глушить урожай – і замість нормальної пшениці у тебе гірчиця.
А тепер про закваску. Тоді це не те, що зараз: ніде не було гугл-рецептів для тіста на заквасці. Закваска вважалася чимось нечистим. Її порівнювали із гріхом: швидко поширюється і псує все, до чого доторкнеться. А Ісус бере це, типу, “неприкольне” порівняння і каже: “Так і з Царством Божим!”
Згадаймо, що Ісус із самого початку перевертав усе з ніг на голову: він годував голодних, піднімав опущених і змушував гордих трошки прикусити язика. Його Королівство – це взагалі “антихайп”: слабкість важливіша за силу, грішники отримують ще один шанс, бідних люблять, багатих попускають. Логіка проста: в цьому світі все вверх дригом!
От і Царство Боже поширюється, як гірчиця – неконтрольовано, швидко, наводячи шороху серед “порядних людей”. Воно тягне до себе всяких незрозумілих людей – аутсайдерів, грішників, диваків. А ще, як закваска, може перевернути всю твою “рівненьку” буденність.
А тепер питання: чи ми дійсно готові до цього “королівського безладу”? Бо Ісус не лише каже, що це “прийде”, а й що це змінить ВСЕ. І ти або в справі, або залишаєшся в старому світі. То як, готовий до гірчичної революції?
#ковтокслова 07.12.2024
Образ: J. Norton