Під час новорічної зустрічі молоді в Таллінні прозвучали свідчення про становища молоді в Лівані та свідчення учасниць з України.
У столиці Естонії місті Таллінні від 28 грудня до 1 січня триває 47-а Європейська екуменічна зустріч молоді, яку під гаслом «Паломництво довіри на землі» організовує спільнота з французької місцевості Тезе. В центрі роздумів, якими настоятель спільноти брат Метью поділився з учасниками спільної вечірньої молитви 29 грудня була віра, що допомагає зберегти надію посеред жорстокості війни та насильства. Про повідомляє інформагентство КАІ.
У своїх роздумах чернець згадав про прості умови проживання учасників цьогорічної 47-ї Європейської зустрічі молоді. Він зазначив, що це важливий досвід спільнотного життя та ділення.
«Піклування один про одного, готовність послужити і прийняття простого способу життя сформували мій погляд на майбутнє», – зізнався він, вказуючи також на свідчення багатьох активних естонців у Таллінні, яке може стати підтримкою в мандрівці віри.
Знаки прагнення надії
Далі настоятель спільноти Тезе зазначив, що багато європейців «поранені історією й досі носять шрами». Інші, особливо ті, що приїхали з України, досі переживають жахіття війни. В цьому контексті він розповів про свій досвід перебування в Лівані, країні, яку він разом з іншим братом зі відвідував напередодні Різдва. Брат Метью зазначив, що це був маленький знак солідарності з різними релігійними спільнотами, які переживають жахіття війни на Близькому Сході. Він підкреслив велику стійкість людей, які знову відкривають магазини і розчищають завали. «Ця стійкість є способом протистояти розв’язаному насильству», – сказав він.
«На даний момент є дуже багато невідомого. Війна може повернутися. Тим не менш, ті, кого ми зустріли, ділилися радістю Різдва. Їхня віра була світлом, яке світить серед темряви». У своїх розмовах з молодими ліванцями під час нещодавніх бомбардувань, як розповів чернець, він відчув їхню надію на майбутнє, в якому панує мир і справедливість. Їхня відвага була відчутною, навіть якщо відчай не був чимось далеким, немовби втілюючи те, про що писав святий Павло до римлян: «Ми надіємося на те, чого не бачимо» (Рим 8,25). «Ми теж можемо опинитися в ситуації, коли не бачимо шляху вперед. Ми можемо відчувати злість і розгубленість перед обличчям певних реалій, але чи може це спонукати нас до дії?» – запитував брат Метью, вказуючи на те, що навіть найпростіші жести можуть стати знаком нашого прагнення надії.
Свідчення з України
Настоятель Тезе попросив двох сестер з України поділитися кількома словами про надію в поточній ситуації. Одна з них підкреслила роль віри:
«Ми віримо, що те, що неможливо для людини, можливо для Бога. Що після темної ночі завжди сходить сонце. Ми віримо, що Бог завжди з тими, хто страждає, і відчуває теж наш біль. Ми також знаємо, що Він не залишає нас наодинці у цій складній ситуації», – підкреслила вона. Друга сестра попросила про солідарність у молитві «за незалежність України, за припинення агресії проти нашої батьківщини, за мудрість влади і за мир».
«Просимо помолитися за всіх людей, які загинули через цю жорстоку і несправедливу війну, які втратили рідних і домівки, за наших воїнів, які щодня захищають нас, ризикуючи власним життям. Нехай кожна родина повернеться додому цілою і здоровою. За всіх, хто потрапив у полон, поранений, розгублений, хто відчуває фізичний чи душевний біль, хто страждає і перебуває в потребі. Дякуємо за всі молитви, ми їх відчуваємо!» – наголосила учасниця, що приїхала на молодіжну зустріч зі Львова.
Підсумовуючи, брат Метью зазначив, що «Христос приймає кожного з нас такими, якими ми є, і подібно до того, як це було під час Його земного життя, Він іде поруч з нами в наших запитаннях і сумнівах, як також поділяє наші радощі». «Він відновлює нашу надію», – сказав настоятель спільноти в Тезе.
