Хрест ― доказ того, що Бог не вміє ні імітувати любов, ні тим більше любити віртуально

Кожна нормальна людина прагне, щоби її розуміли, приймали і найголовніше - щоби любили. Однак любити по справжньому - це «вищий пілотаж» віри в Бога, без якої всі наші намагання любити - це імітація, яка рано чи пізно видає себе.

Без тісного внутрішнього зв’язку із Тим, Хто є любов’ю, ми не здатні нікого любити, радше навпаки - ми здатні хіба-що ранити та приносити страждання одні одним..

Чи ми здатні любити справжньою любов’ю чи ні - це можна легко перевірити: ПЕРЕВІРИТИ ЩО ВІДЧУВАЄ НАШЕ СЕРЦЕ ПО ВІДНОШЕННІ ДО ТИХ, хто нам неприємний, дискомфортний чи наніс якусь шкоду. Якщо наше серце прагне помсти, не бажає добра, а підступно виношує план розправи - не обманюймо себе, - ЛЮБИТИ МИ ЩЕ НЕ ВМІЄМО!..

Вдивляймося в Хрест Господній і інстальовуючи СЛОВО БОЖЕ в наше серце, вчімось любити як Бог!

Молимось «Царю небесний»

ПСАЛОМ 30

Вознесу тебе, о Господи, бо ти мене визволив і не дав ворогам моїм злорадіти надо мною.

Господи, Боже мій, я візвав до тебе і ти вилікував мене.

Господи, ти вивів із Шеолу мою душу і оживив мене з-поміж тих, що сходять в яму.

Співайте в псалмах Господеві, ви, його побожні, і дякуйте імені його святому!

Бо на хвилину гнів його, ласка ж його - поки життя. Увечорі плач завітає, а вранці радість.

У моїй певності я мовив: “Не захитаюся повіки!”

Господи, з ласки твоєї утвердив ти мене в славі й потузі; сховав твоє обличчя, і я стривоживсь.

До тебе, Господи, взиваю; до мого Бога я благаю:

“Яка користь з моєї крови, з того, що в могилу зійду? Чи буде прославляти тебе порох, чи буде сповіщати твою вірність?”

Почуй, о Господи, і змилуйсь надо мною! Господи, прийди мені на допомогу!

На танок перетворив ти плач мій: розперезав моє веретище й оперезав мене веселощами,

щоб душа моя тобі псалми співала, - не мовчала. Господи, Боже мій, хвалитиму тебе повіки.

Отець Володимир МІСТЕРМАН