“Бо коли не увіруєте, що я єсьм, помрете у ваших гріхах” (Ів 8, 21-30).
Недавно ми відсвяткували Воздвиження хреста Господнього. У суботу після Воздвиження роздумуємо над Божественною всемогутністю та безмежною любов’ю Ісуса. Коли глянемо на хрест, то спершу бачимо там терпіння та смерть людини – Божого Сина. Якщо уважно розглянемо причини цієї події та її наслідки, глибше роздумаємо над смертю Христа, то відкриємо тут велику таємницю Божої любові.
Через первородний гріх людина віддалилася від Бога та Його любові, але сама не змогла повернутися назад. Потрібна була Божа поміч, про що каже Спаситель: Куди я йду, ви не можете прийти. У визначений Отцем час Ісус прийшов на землю і у важких терпіннях помер на хресті, цим переміг смерть і визволив нас із неволі гріха. Хресною жертвою Господь змінив наше становище, повернув нам надію на щасливу вічність.
Кожна людина прагне до добра. Тому робить усякі зміни, щоб збудувати щасливе життя. Знаємо з власного досвіду, наскільки складно змінитися, навіть коли дуже цього хочемо. Деколи працюємо над собою днями і місяцями, навіть роками, а потім у якийсь момент повертаємося до того ж самого.
Бог деколи допускає це, щоб ми усвідомили свою людську обмеженість: самі не можемо зарадити собі в тих чи інших спокусах чи проблемах. Але все можливо в Бозі, як говорить Господь: Бо коли не увіруєте, що я єсьм, помрете у ваших гріхах. Знамениті слова каже апостол Павло: «Я все можу в Тім, хто мене підкріпляє, в Ісусі Христі» (Фл 6,13). Завершуючи вшанування святого хреста, який став символом перемоги, він повинен оживити в нас віру у всемогутність Ісуса. Тому розуміймо, що лише віра в те, що в Бога все можливе, може перемінити кожного з нас і все наше життя.
