Різдвяний піст є чудовим періодом приготування до одного із найбільш улюблених свят як дорослих, так і дітей. Звичайно, що йдеться про Різдво Господа і Спаса нашого Ісуса Христа.
Зазвичай це свято збирає усю родину за спільним столом на Святу вечерю, під час якої ми пригадуємо увесь прожитий минулий рік. Відтак продовжуємо святкування Різдвяною Божественною Літургією, на якій ми по-особливому відчуваємо близькість та любов Бога, що стає одним із нас та приходить у цей світ як маленьке та беззахисне немовля. Звідусіль лунають колядки та побажання, усі навколо виявляють свою радість і тепло, обмінюючись дарунками. Але щоб це свято справді стало моментом зустрічі із новонародженим Христом, а не лише веселими вакаціями, до нього варто підготуватися. Готуємо страви, купуємо подарунки та святковий одяг, вивчаємо нові колядки та віншування, однак усього цього недостатньо. Адже без приготування своєї душі радість від приходу Спасителя у цей світ буде неповною. Як же правильно приготувати свою душу до цієї, без сумніву, епохальної події? У цьому нам допоможе ефективно пережитий Різдвяний піст.
1. Подбай про чистоту серця
Змістом будь-якого посного періоду є навернення, тобто зміна нашого життя. Очевидно, що для того, щоби змінити власне життя, його потрібно проаналізувати. У християнстві існує практика щоденного іспиту сумління, під час якого кожна людина мала би аналізувати та оцінювати прожитий день: що було зроблено не так, що варто виправити на наступний раз, що вдалося зробити доброго, а що не вдалося. Однак, теперішній брак час та гонитва за успіхом доволі часто не залишають нам можливості для цього екзамену душі. Тому ми здійснюємо його частково перед сповіддю. Важливо відразу наголосити, що іспит совісті, за допомогою якого ми віднаходимо у своєму минулому житті лише гріхи та зло, не є повним. Слід також звернути свою увагу на те добро, яке вдалося здійснити. Це дозволить нам не лише не розчаровуватися у собі, але покращити наші сильні сторони і розвинути вже набуті певним чином чесноти. Відтак варто приступити до Святого Таїнства Сповіді задля примирення із Богом та очищення власної душі.
Не треба боятися Сповіді та сприймати її як певний трибунал, на якому нас можуть засудити і покарати. Роздумуючи про це Таїнство, мені більше до вподоби порівняння із повітряною кулею. Задля того, щоб вона підійнялася угору, керманич кулі повинен скинути із неї мішки із піском, тобто зайвий вантаж. Саме він перешкоджає їй підійнятися увись, а керманичу побачити мальовничі краєвиди. Так само і у нашому духовному житті: гріхи та зло, які ми допускаємо у своє життя, тяготять, придавлюють до землі, не дають можливості злетіти. Бажаючи звільнитися і підійнятися над лише земним існуванням, ми потребуємо відкидання зайвого вантажу. Саме це ми здійснюємо у Сповіді.
Однак, не можна забувати і про те, що як і посту, так і у Сповіді головним змістом є не лише визнання гріхів, але й переміна, навернення. Тобто Святе Таїнство дає нам можливість отримати прощення гріхів та новий поштовх для зміни того, що не дозволяє нам почувати себе щасливими. Адже саме це робить будь-яке зло та гріх – вони роблять нас нещасливими.
Отож, перш за все, під час Різдвяного посту спробуй очистити своє серце у Святому Таїнстві Сповіді та через навернення, переміну викинути зі свого зло.
2. Познайомся ближче із Новонародженим
Для того, щоби свято Різдва Христового вдалося, ми повинні бути знайомими із тим, до кого направляємося на День народження. Мабуть, ми б почувалися ніяково на святі серед незнайомців. Саме тому Різдвяний піст – це також нагода для покращення своїх стосунків із Богом, для глибшого знайомства із Ним.
Упродовж усього свого життя християнин покликаний зростати у пізнанні Ісуса Христа та Його наслідуванні. Робимо ми це багатьма способами. Насамперед через ознайомлення із Його життям на сторінках Святого Письма. Не бійся знову відкрити цю Книгу книг, який кожного разу здатна промовляти по-новому та відкривати людині не тільки правду про Бога, але й правду про саму себе. Ще одним моментом пережиття глибшого знайомства є спільнотні богослужіння у храмі. Варто зазначити, що свято Різдва Христового позначене деякими унікальними богослужіннями, які Церква молиться лише раз у році. Водночас ці богослужіння наповнені давніми гімнами та піснеспівами, за допомогою яких людина все більше та все ясніше відкриває таїнство народження Божого Сина. Із цим способом пізнання пов’язаний ще один, вже третій. Це відкриття Божої присутності серед спільноти вірних, у наших стосунках. Недарма Господь Бог навчав своїх учнів і нас про те, що «все, що ви зробили одному із братів моїх найменших, ви мені зробили». Так, наші стосунки стають місцем об’явлення Божої любові, яка повинна скріплювати людей між собою та дарувати задоволення. До цього переліку методів пізнання ще, мабуть, варто додати наші українські традиції. Саме за допомогою їхнього здійснення та передавання із покоління у покоління наш народ намагався прославити Божого Сина, що приходить у світ. Колядки, віншування, вертепи та відвідини один одного – усе повинно бути наповнене вдячністю Богові за Його дар Свого єдинородного Сина.
Отож, не обмежуй Сповідь у Різдвяному пості лише до визнання гріхів, але наповни своє життя новими здібностями, чеснотами та добрими вчинками, адже піст – це також школа любові і добра.
3. Радій
Мабуть, дивно чути про радість, коли ми говоримо про піст. Однак, якщо піст – це про відмову від зла, звільнення від гріха, переміну свого життя і здобуття нових навичок добра, то чому він повинен позначений нашим кислим лицем?
Так, відмова від звичних лихих звичок та набуття нових завжди позначені тим, що ми докладаємо власні зусилля. Часто переміна не стається за один день чи навіть за тиждень, як би нам цього не хотілося. Це може призвести до розчарування у собі чи у власних силах. Часто таке розчарування у кінцевому результаті трансформується у нарікання на Бога, що це саме Він нас такими створив. Розчарування, втома і нарікання ведуть до негативного настрою та відсутності радості.
Однак, Бог продовжує нас кожного дня підіймати зі сну та наповнювати унікальними подіями і зустрічами. Він дарує кожному із нас новий день задля того, щоб ми насолоджувалися і смакували це життя. Він посилає нам непересічних та таких цікавих людей. Зрештою, через прихід Ісуса Христа у цей світ, Він дарує нам самого себе, щоб у Його присутності, із Його допомогою, ми не просто проживали ще один наступний день, а наповнювали цей день справжнім життям. Життям у правді, добрі, красі і любові.
Отож, навіть докладаючи зусиль для виправлення певних своїх недоліків, не забувай усміхатися та радіти, бо цей день буде наповнений саме тим, що ти для себе обереш.
***
У Різдві, під час Свого приходу у цей світ Господь зробив усе, щоб стати ближчим для тебе. Він прийняв на Себе наше людське існування, ставши подібним до нас у всьому, окрім гріха. «Він, існуючи в Божій природі, не вважав за здобич свою рівність із Богом, а применшив себе самого, прийнявши вигляд слуги, ставши подібним до людини» (Флп. 2, 6-7). Він применшив Себе самого до народження в убогій стаєнці серед холоду пустелі та бідності пастухів, до відсутності помешкання упродовж усього свого життя, і аж до хресної смерті на горі Голгофі за межами міста Єрусалима. Усе це Він зробив заради тебе і заради мене. Він уже тут, Він поруч, Він у нашому світі. Але чи пустиш Ти його у свій світ? Це головне питання, яке перед нами ставить Різдвяний піст.
Фото: Обстріляна ікона із Донецького напрямку.
