Наталія Павлишин

Наталія Павлишин

Тягарі одне одного
Тягарі одне одного
– Що ти несеш? – Та… рюкзак. Звичайні речі. Трохи їжі, куртка, ліхтарик, книжка. – А в серці? Що несеш там? – Не знаю… мрії. Але вони не важкі. Те, що насправді тяжить – втома, образа, страх. Боюсь не дійти. І часом навіть не знаю, навіщо йду? – Бачиш, в рюкзаку можна...
Позначено як:
Воскресіння було неминучим...
Воскресіння було неминучим...
Сьогодні на літургії ми читали розмову Ісуса з учнями про Його смерть і воскресіння. Ісус тричі про це їм каже, і щоразу це їх лякає або вони просто переводять тему на свої потреби: Мр 9:31-32: «Навчав бо своїх учнів і казав їм: "Син Чоловічий буде виданий у руки людям, і вб'ють й...
Довіра відкриває нас на Бога
Довіра відкриває нас на Бога
Довіра відкриває нас на Бога. Вона як стрижневий мʼяз віри. Це лише на перший погляд може виглядати дуже просто. Але щоби серце справді довірилося у Божі руки має щось відбутися. Можливо це стається тоді коли відчуємо вже що не існує на цьому світі жодної іншої точки опори. Але страх...
Опубліковано у:
«Тепер ми разом. Назавжди». Як Юля та Юрко Дідули створили справжню велику сім’ю
«Тепер ми разом. Назавжди». Як Юля та Юрко Дідули створили справжню велику сім’ю
Артур з татом люблять читати кожен свою книжку, загорнувшись разом у теплий плед, а поруч Богдан та Микита із захопленням слухають розповіді мами. Дітям подобається гуляти в парку, займатись рукоділлям, складати конструктори, допомагати готувати, а найбільше – грати у хованки. Уже бі...
BG

МАЄТЕ ЦІКАВУ ІНФОРМАЦІЮ ДЛЯ НАС?

Ми відкриті для ваших новин, і разом можемо створювати цікаві матеріали для нашої спільноти.
Хочу запропонувати новину