КНИГА ЕЗРИ

• Коли Езра так молився й сповідався, плачучи й припадаючи ниць перед домом Божим, зібралась коло нього дуже велика громада ізраїльтян, чоловіків, жінок і дітей, і народ плакав ревними сльозами.
• Тоді промовив Шеханія, син Єхієла, з синів Елама, і сказав до Езри: «Ми стали невірні перед нашим Богом, взявши за себе чужосторонніх жінок з-поміж народів краю, але є ще надія для Ізраїля в тому.
• Зробім, отже, союз із Богом нашим, що за радою мого пана й тих, що шанують заповіді Бога нашого, ми відпустимо всіх жінок і всіх дітей, що від них народились, згідно з вимогами Божих заповідей, та щоб було зроблено по закону!
• Встань, бо ця справа належить до тебе, а ми з тобою. Мужньо берись до справи!»
• Устав Езра й звелів старшинам над священиками, левітами й усьому Ізраїлеві поклястись, що вони так зроблять, як сказано. І вони поклялись.
• Тоді Езра встав з-перед дому Божого й пішов у кімнату Йоханана, сина Еліяшіва, і переночував там. Хліба не їв він і води не пив, бо сумував через провину переселенців.
• І оповістили по Юдеї й по Єрусалимі всім переселенцям зібратись у Єрусалим,
• а хто б не прийшов за три дні, то присудом начальників і старших усе його майно мало б бути відібране, сам же він мав би бути вилучений з громади переселенців.
• І зібралися за три дні всі мужі Юди та Веніямина в Єрусалимі. Було це дев'ятого місяця, двадцятого дня місяця. Ввесь народ сидів на майдані коло дому Божого й тремтів так із-за цієї справи, як і від дощу.
• Тоді став Езра священик і сказав до них: «Ви провинились, узявши собі чужосторонніх жінок, і збільшили гріх Ізраїля.
• Тож тепер віддайте честь Господеві, Богові батьків ваших і вволіть його волю: відлучіться від народів краю й від чужосторонніх жінок.»
• Уся громада відповіла й голосно сказала: «Ми зробимо так, як ти сказав.
• Але народу багато й пора дощова, і годі надворі стояти. Та й діла цього не на один день і не на два, бо нас багато нагрішило в цьому.
• Нехай наші старшини зостануться замість усієї громади й усі в наших містах, що взяли за себе чужосторонніх жінок, нехай приходять сюди в призначений час із старшими кожного міста й його суддями, доки не відвернеться від нас палючий гнів Бога нашого за цю річ.»
• Тільки Йонатан, син Азаела, й Яхзія, син Тікви, противилися цьому, а Мешуллам та левіт Шавтай підтримували їх.
• І так зробили поворотці з полону: вибрано Езру священика й мужів - голів над родинами за батьківськими домами, усіх призначених за іменами, і першого дня десятого місяця вони засіли, щоб розбирати справу;
• а до першого дня першого місяця впоралися з усіма чоловіками, що взяли за себе чужосторонніх жінок.
• Із священицьких синів, що взяли за себе чужосторонніх жінок -із синів Ісуса, сина Йоцадака та його братів - знайшлися: Масея, Еліезер, Яріб і Гедалія,
• які поданням руки зобов'язались виправити своїх жінок і принести в жертву барана за свою провину;
• з синів Іммера: Ханані і Зевадія;
• з синів Харіма: Масея, Елія, Шемая, Єхієл та Уззія;
• з синів Пашхура: Еліоенай, Масея, Ізмаїл, Натанаїл, Йозавад та Еласа.
• З левітів: Йозавад, Шімеї, Келая, він же Келіта, Петахія, Юда та Еліезер.
• Зі співців: Еліяшів; з воротарів: Шаллум, Телем, та Урі.
• З ізраїльтян, із синів Пароша: Рамая, Їззія, Малкія, Міямін, Єлеазар, Малкія та Беная;
• з синів Елама: Маттанія, Захарія, Єхієл, Авді, Єремот та Елія;
• з синів Затту: Еліоенай, Еліяшів, Маттанія, Єремот, Завад та Азіза;
• з синів Бевая: Йоханан, Хананія, Заббай та Атлай;
• з синів Бані: Мешуллам, Маллух, Адая, Яшув, Шеал і Єрамот;
• з синів Пахат - Моава: Адна, Келал, Беная, Масея, Маттанія, Бецалел, Біннуй та Манассія;
• з синів Харіма: Еліезер, Їшія, Малхія, Шемая, Симеон,
• Веніямин, Маллух, Шемарія;
• з синів Хашума: Матнай, Маттатта, Завад, Еліфелет, Єремай, Манассія, Шімеї;
• з синів Бані: Маадай, Амрам та Уел,
• Беная, Бедая, Келугу,
• Ванія, Меремот, Еліяшів,
• Маттанія, Матнай та Яасай,
• Бані, Бінуй, Шімеї,
• Шелемія, Натан та Адая,
• Махнадвай, Шашай, Шарай,
• Азарел, Шелеміягу, Шемарія,
• Шаллум, Амарія, Йосиф;
• з синів Нево: Єїел, Маттатія, Завад, Звіна, Яддай, Йоіл, Беная.
• Усі ці взяли собі чужосторонніх жінок, а тепер відпустили вони їх із дітьми.