
СВЯТЕ ПИСЬМО
КНИГА ІОВА
20. Цофар відповідає Іовові вдруге
- Заговорив Цофар з Наамату й мовив:
- «Думки мої спонукують мене відповідати, | та й неспокій той, що в мені.
- Я вислухав докір, для мене образливий, | але мій розум шепоче, що маю відповісти.
- Чи ти не знаєш, що від віків, | з того часу, коли постала на землі людина,
- веселощі безбожного короткі | і радість нечестивого хвилева?
- Навіть якби під небеса піднявсь він зростом, | і голова його сягала аж до хмари,
- мов привид, пропаде навіки. | Хто його бачив, питатиметься: Де він?
- Він зникне, наче сон, його не знайдуть більше, | немов нічна мара, він щезне.
- Око, що бачило його, не бачитиме його ніколи, | і не вглядить його вже більш його оселя.
- Діти його відшкодують убогих, | руки його повернуть назад його багатство.
- Кості його повні юнацького запалу, | але він разом з ним ляже в порох.
- А коли зло було йому солодке в роті, | і він ховав його у себе під язиком,
- беріг його, не покидав його, | тримав його під піднебінням,
- то їжа ця в його нутрі зіпсується, | отрутою гадючою візьметься в його нутрощах.
- Він виблює добро, що був проглинув; | Бог вирве його з живота у нього.
- Отруту ссав гадючу - | його уб'є язик зміюки!
- Він не вздріє вже річок олії, | ані потоків меду й молока.
- Трудом набуте поверне, проковтнути не зможе; | плодом свого прибутку не буде радіти.
- Бо він гнобив і покидав убогих, | пограбував дім, замість його будувати.
- Бо черево його не відало наситу, | від його скупощів не можна було врятуватись.
- Від його ненажерства ніхто не міг спастися; | тим то і не буде тривким його щастя.
- У повноті достатків йому стане тісно, | всяке нещастя впаде на нього.
- Саме коли він наповнятиме живіт свій, | Бог зішле на нього жар свого гніву, | пустить дощем на його тіло стріли.
- Якщо ухилиться від зброї із заліза, | то його прошиє лук мосяжний.
- Стріла пройде йому навиліт через спину, | крізь жовч його пройде спис блискучий; | великий жах упаде на нього!
- Тьма-тьменна таємно для нього уготована. | Вогонь, що ніхто не роздмухав, пожере його; | він знищить і те, що лишиться в його наметі.
- Небо відкриє його несправедливість | і земля встане проти нього.
- Його домівку змиє повінь, | що розіллється в день Божого гніву,
- Ось яка доля грішника від Бога, | спадщина, що випаде йому від Бога.»
ПІДТРИМАЙТЕ ДИВЕН СВІТ
Разом ми можемо більше! Зробіть свій внесок у розвиток нашого
проєкту.
проєкту