BG

СВЯТЕ ПИСЬМО

КНИГА ІОВА

8. Говорить Білдад

  • Заговорив Білдад із Шуаху та й мовив:
  • «Доки ж таке говоритимеш, | і слова твоїх уст будуть, неначе буревій?
  • Чи то ж Бог перекручує право, | і Всемогутній кривить справедливість?
  • Коли діти твої згрішили проти нього, | то він і видав їх у руки їхніх переступів.
  • Ти ж, якіцо будеш шукати Бога, | як Всемогутнього будеш благати,
  • як будеш чистий, правий, | то він тепер напевне дбатиме про тебе | й обновить тобі домівку правди.
  • І твоє перше щастя буде маленьким, | та сильно забуяє те, що прийде.
  • Спитай лишень у давніх поколінь, | уважай на досвід предків,
  • бо ми, вчорашні, не знаємо нічого, | тінь на землі - дні наші.
  • Вони навчать тебе і тобі скажуть, | візьмуть науку зо свого серця.
  • Хіба росте тростина без мочару? | Чи очерет буяє на безвідді?
  • Ще в повному цвіту він, ще не стятий, | а вже раніш, ніж інша трава, в'яне.
  • Отака доля всіх, що забувають Бога, | надія ж нечестивого пропаща.
  • Його надія - нитка, | а певність - павутиння.
  • Обіпреться об дім свій, та цей не встоїться; | ухопиться за нього, -не вдержиться.
  • Він повний сил на сонці, | його галуззя поза сад сягає;
  • поміж каміння вплітається його коріння | і врізується в саме серце скелі.
  • Та коли вирвуть його з його місця, | воно зрікається його: "Я тебе не знаю!"
  • Тож так гниє він на дорозі, | коли з землі вже інші виростають.
  • О ні! Безвинного Бог не відштовхує, | ані злочинцеві руки не простягає.
  • Він ще наповнить уста твої сміхом, | уста твої веселим окликом.
  • І ворогів твоїх стид укриє, | і намет нечестивих зникне.»