BG

СВЯТЕ ПИСЬМО

КНИГА ПСАЛМІВ

102. (101) Молитва тяжко хворого

  • Молитва нужденного, що, прибитий горем, виливає свою скаргу перед Богом.
  • Господи, почуй мою молитву; моє благання нехай до тебе ввійде
  • Не ховай обличчя твого від мене у день моєї скрути. Прихили до мене твоє вухо, коли до тебе взиваю, вислухай мене скоро.
  • Бо дні мої, як дим, щезають, і мої кості, як жар, тліють.
  • Прибите, мов трава, в'яне моє серце, я забуваю їсти хліб мій.
  • Від сильного мого стогнання прилипли мої кості до моєї шкіри.
  • Я став, мов пелікан у пустині, зробивсь, мов той пугач у руїнах.
  • Не сплю я й стогну, немов самітна пташка на покрівлі.
  • Вороги мої ввесь час мене ображають; ті, що лютують проти мене, кленуться мною.
  • Бо я, неначе хліб, їм попіл і напиток мій із сльозами я змішую, -
  • через твій гнів і твоє обурення, бо ти мене підняв і кинув.
  • Дні мої, неначе тінь, що простягнулась, і сам я, неначе трава, в'яну.
  • Ти ж, Господи, сидиш повіки на престолі, й ім'я твоє по всі роди.
  • Ти встанеш, змилуєшся над Сіоном, бо час над ним уже змилосердитись, бо прийшла година.
  • Слуги твої люблять його каміння, їм милий його порох.
  • Народи будуть імени Господнього боятись, і всі царі землі - твоєї слави.
  • Коли Господь Сіон відбудує, явиться в своїй славі,
  • зглянеться він над молитвою нужденних, молитвою їхньою не погордує.
  • Хай це запишеться для будучого роду, і народ, що буде створений, хвалитиме Господа. Бо він з висоти своєї святині подивився, Господь із небес на землю глянув,
  • щоб почути стогін бранця, щоб визволити призначених на смерть;
  • щоб звіщали ім'я Господа в Сіоні і хвалили його в Єрусалимі,
  • коли разом зберуться народи і царства служити Господеві.
  • Він виснажив у дорозі мою силу, укоротив дні мої.
  • Я кажу: Боже мій, не забирай мене у половині віку мого: літа твої по всі роди!
  • Спервовіку світу ти заснував землю і небеса - діло рук твоїх.
  • Вони загинуть, ти ж будеш стояти; все постаріється, немов одежа. Наче вбрання, ти їх міняєш, і вони пройдуть.
  • Ти ж усе той самий, і літам твоїм кінця немає.
  • Сини слуг твоїх будуть жити, і їхнє потомство утривалиться перед тобою.