BG

СВЯТЕ ПИСЬМО

КНИГА ПСАЛМІВ

106. (105) Хваліте Господа: 1-5; свідчення про невірність народу 6-43; гнів і помилування 44-48

  • Алилуя. Хваліте Господа, бо добрий, бо милість його повіки.
  • Хто може розповісти про подвиги Господні, усю славу його розголосити?
  • Щасливий, хто пильнує право й увесь час творить справедливість!
  • Згадай, о Господи, про мене у благоволінні до народу твого! Навідайся з твоєю допомогою до мене,
  • щоб я міг бачити твоїх вибранців щастя, щоб міг радіти радістю твого народу, щоб міг хвалитися твоєю спадщиною.
  • Ми згрішили з нашими батьками, провинилися, вчинили беззаконня.
  • Батьки наші в Єгипті на чуда твої не вважали, не пам'ятали про численні твої добродійства і збунтувалися проти Всевишнього над Червоним морем.
  • А все ж таки він спас їх імени свого ради, щоб появити свою силу.
  • Він погрозив Червоному морю, і воно висхло, і перевів їх через безодню.
  • Він з руки ненависника врятував їх, і визволив їх з руки ворога;
  • противників же їх покрили води, ані один з них не лишився.
  • Тоді вони повірили його словам і хвалу йому заспівали.
  • Незабаром вони діла його забули, поради його не чекали.
  • І запалали жадобою в пустині, і заходилися спокушувати Бога на безлюдді.
  • І дав він їм, чого вони бажали, але наслав сухоти в їхню душу.
  • І почали заздрити Мойсеєві в таборі й Аронові, Господньому святому.
  • Розсілася земля й поглинула Датана і покрила зграю Авірама.
  • І запалав огонь у їхній зграї, і полум'я спалило беззаконних.
  • Бичка зробили під Хоривом і вилитому бовванові поклонялись
  • І заміняли свою Славу на бика подобу, що траву їсть.
  • Забули Бога, Спаса свого, що вчинив великі подвиги в Єгипті,
  • діла предивні в землі Хама, страшенні - над Червоним морем.
  • Вже говорив про те, щоб їх запропастити, якби Мойсей, його вибранець, не став йому навпроти на проломі, щоб відвернути його гнів, щоб він їх не знищив.
  • І погордували розкішною землею, не йняли віри його слову.
  • І ремствували у своїх наметах, і на Господній голос не зважали.
  • І він, піднявши руку, їм поклявся, що трупом їх покладе в пустині
  • і між народами розсіє їхнє потомство, самих же їх розвіє геть по землях.
  • Злигалися і з Ваал-Пеором і їли жертви мертвих.
  • Роздратували його вчинками своїми, і впала на них кара.
  • Тоді устав Пінхас і вчинив розправу, і кара припинилась.
  • І полічено йому це за заслугу по всі роди, по віки вічні.
  • І розгнівали його над Меріва-водами, і через них дізнав і Мойсей лиха.
  • Вони бо так допекли його серцю, що в нього вирвалося з уст необачне слово.
  • Вони не знищили народів, про котрих говорив Господь їм,
  • але з поганами змішались і навчились, як вони, чинити.
  • Узяли служити їхнім божищам, що стали для них петлею.
  • Синів своїх і дочок рідних, жертвували демонам.
  • І проливали кров невинну, кров синів і дочок рідних, що жертвували божищам ханаанським. І осквернилася земля від крови,
  • і опоганилася вчинками їхніми, і блудними ділами їхніми.
  • І скипів гнів Господень на народ свій, і він свою спадщину зненавидів.
  • Він видав їх поганам у руки, їхні ненависники запанували ними.
  • І їх гнітили вороги їхні, і вони були підбиті під їхню руку.
  • Багато разів він визволяв їх, вони ж усе бунтувались думкою своєю і падали глибоко за свої провини.
  • Та він ізглянувся над їхньою бідою, коли почув був їхні благання.
  • Згадав він їм союз свій із ними і змилувався у своїм великім милосерді.
  • Він зробив так, що вони знайшли милосердя у всіх, що їх забрали в полон.
  • Спаси нас, Господи, наш Боже; збери нас із-між народів, щоб прославляти твоє святе ім'я і величатися твоєю похвалою.
  • Благословен Господь, Бог Ізраїля, по віки вічні! І нехай увесь народ скаже: «Амінь!» Алилуя!