СВЯТЕ ПИСЬМО
КНИГА ПСАЛМІВ
129. (128) Молитва пригнобленого
Висхідна пісня.
Надто мене гнобили вже з юнацтва мого, - нехай собі Ізраїль скаже.- Надто мене гнобили вже з юнацтва мого, - але мене не подолали.
- На моїй спині орачі орали, борозни довгі поробили.
- Та Господь справедливий, він розтяв пута беззаконних.
- Хай осоромляться й назад відступлять усі ті, що Сіон ненавидять!
- Хай стануть, як трава на покрівлі, що висихає, ще заки зійде,
- що нею жнець своєї жмені не наповнить, ані в'язальник - жмутка свого.
- Перехожі теж не скажуть: «Благословення Господнє на вас! Ми вас благословляємо ім'ям Господнім.»
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
41
42
43
44
45
46
47
48
49
50
51
52
53
54
55
56
57
58
59
60
61
62
63
64
65
66
67
68
69
70
71
72
73
74
75
76
77
78
79
80
81
82
83
84
85
86
87
88
89
90
91
92
93
94
95
96
97
98
99
100
101
102
103
104
105
106
107
108
109
110
111
112
113
114
115
116
117
118
119
120
121
122
123
124
125
126
127
128
129
130
131
132
133
134
135
136
137
138
139
140
141
142
143
144
145
146
147
148
149
150
ПІДТРИМАЙТЕ ДИВЕН СВІТ
Разом ми можемо більше! Зробіть свій внесок у розвиток нашого
проєкту.
проєкту
