BG

СВЯТЕ ПИСЬМО

КНИГА ПСАЛМІВ

139. (138) Бог усюди присутній

  • Провідникові хору. Псалом Давида.
    Ти мене випробував, Господи, і знаєш.
  • Знаєш мене, коли сиджу і встаю я. Думки мої здаля розумієш.
  • Чи ходжу я, чи спочиваю, ти добре бачиш; тобі відомі всі мої дороги.
  • Бо ще нема й слова на язиці у мене, а ти, Господи, вже все знаєш.
  • Ти ззаду й спереду мене оточуєш, кладеш на мене твою руку.
  • Що за предивне знання! Для мене занадто високе, недосяжне воно!
  • Куди мені піти від духу твого? Куди мені втекти від обличчя твого?
  • Зійшов би я на небо - ти там єси, ліг би я у Шеолі - і там ти.
  • Взяв би крила зірниці, осівся б на край моря, -
  • і там рука твоя мене б водила, і твоя десниця мене б тримала.
  • Сказав би я: «Принаймні тьма нехай мене покриє, і світло, неначе ніч, мене сповиє», -
  • та навіть темрява для тебе не занадто темна; і ніч, немов день, світить. Так темрява, як і світло!
  • Ти створив моє нутро, ти мене виткав в утробі матері моєї.
  • Хвалю тебе, що сотворив мене так дивно; діла твої предивні, ти душу мою знаєш вельми добре.
  • Кості мої не були сховані від тебе, коли постав я таємничо, коли мене творено в землі глибоко.
  • Очі твої бачили мої вчинки, усі вони записані у твоїй книзі; і дні, що ти мені призначив, коли ані одного із них іще не було.
  • Як мені тяжко думки твої збагнути, Боже! Яка їх сила!
  • Я полічив би їх, та їх від піску більше; якби й скінчив, я був би ще з тобою.
  • Якби ж то ти, Боже, знищив нечестивця, і відступили геть від мене кровожерні,
  • що обговорюють тебе підступно й лукаво повстають на тебе!
  • Хіба я, Господи, не ненавиджу тих, що тебе ненавидять? Хіба я не гидую тими, що повстають на тебе?
  • Я їх страшною ненавистю ненавиджу, вони моїми ворогами стали.
  • Вивідай мене, о Боже, і спізнай моє серце випробуй мене й спізнай мої задуми!
  • І подивись, чи є в мені якась лиха дорога, і веди мене дорогою давньою.