BG

СВЯТЕ ПИСЬМО

КНИГА ПСАЛМІВ

42. (41) Туга за святинею Бога живого 2-6 висміяний ворогами молиться 7-12

  • Провідникові хору. Маскіл. Синів Кораха.
  • Як лань прагне до водних потоків так душа моя прагне до тебе, Боже.
  • Душа моя жадає Бога, Бога живого, - коли бо прийду й побачу обличчя Боже?
  • Сльози мої стали мені хлібом удень і вночі, коли день-у-день мені говорять: «Де Бог твій?»
  • Про це я згадую і душу виливаю над собою: як я йшов у громаді, йшов попереду них до дому Божого, посеред гуків радости й хвали, у гурті святковім.
  • Чом побиваєшся, душе моя, і тривожишся у мені? Надійсь на Бога, бо я ще буду його прославляти, Спасителя обличчя мого і мого Бога.
  • Душа моя пригноблена в мені; тому я згадую тебе в землі Йордану і Хермону і з гори Міцар.
  • Безодня кличе до безодні під гуркіт твоїх водоспадів; усі твої буруни й хвилі хлинули на мене.
  • Удень хай Господь явить свою милість, вночі ж співатиму і славитиму Бога життя мого.
  • Кажу до Бога: «Скеле моя, чом мене забуваєш? Чому смутний ходжу я, ворогом прибитий?
  • Кості тріщать у мене, а тут ще й вороги мої кепкують з мене, коли день-у-день до мене кажуть: Де ж Бог твій?»
  • Чому пригноблена, душе моя, і тривожишся у мені? Надійсь на Бога, бо знову прославлятиму його, Спасителя обличчя мого та мого Бога.