BG

СВЯТЕ ПИСЬМО

КНИГА ПСАЛМІВ

44. (43) Ізраїль спогадує про ті часи, коли Бог його провадив 2-9; тепер - він відкинений та пригнічений 10-23; благання 24-27

  • Провідникові хору. Синів Кораха. Маскіл.
  • Боже, на наші вуха ми чули, наші батьки нам розповіли про діло, що учинив єси за днів їхніх, днів давніх.
  • Ти, власною рукою вигнав народи, а їх насадив, порозбивав народи, а їх поширив.
  • Бо не мечем своїм вони зайняли землю, і не рамено їхнє дало їм перемогу, а твоя десниця і твоє рамено, і світло обличчя твого, бо ти їх уподобав.
  • Ти, царю мій, мій Боже, Яковові вирішував перемоги.
  • Тобою ми відбили наших супостатів, ім'ям твоїм ми розтоптали тих, що на нас повстали.
  • Я бо не покладавсь на лука мого, і не спас мене меч мій;
  • але ти врятував нас від наших ворогів і засоромив ненависників наших.
  • Богом ми день-у-день хвалились, і твоє ім'я ми завжди прославляли.
  • Тепер же ти нас відкинув і засоромив, і не виходиш із нашими військами.
  • Ти завернув нас до втечі перед ворогом нашим, і наші ненависники нас пограбували.
  • Ти віддав нас, мов овець, на заріз, і між народи нас розвіяв.
  • Спродав єси народ твій за безцінь і не мав великого заробітку, їх спродавши.
  • Віддав на посміховище нас сусідам нашим, на погорду й наругу тим, що навкруги нас.
  • Учинив єси нас поговором між людьми, народи над нами хитають головою.
  • Увесь час передо мною моя ганьба, і сором мені обличчя вкриває
  • від голосу ганьбителя й злоріки, від ворога й супостата.
  • Усе це на нас нагрянуло, хоч ми тебе й не забули, і не спроневірилися союзові твоєму,
  • і не відвернулося серце наше, і не зійшли з твоєї стежки стопи наші,
  • коли ти розтер нас на місці шакалів і вкрив нас тінню смерти.
  • Коли б ми забули ім'я нашого Бога і простягали руки наші до чужого бога,
  • то чи Бог про це не дізнався б? Таж він знає таємниці серця.
  • Та ж через тебе нас убивають повсякчасно і, як овець, що на заріз, нас уважають.
  • Устань! Чому спиш, Господи? Прокинься! Не відкидай навіки!
  • Чому обличчя твоє ховаєш, забуваєш наше горе й гніт наш?
  • Душа бо наша у поросі простерта, до землі прилип живіт наш.
  • Устань нам на допомогу і визволь нас твого милосердя ради.