BG

СВЯТЕ ПИСЬМО

КНИГА ПСАЛМІВ

69. (68) Псалмопівець описує своє пригноблення 2-5: його, побожного, переслідують 6-13; просить про допомогу в Бога 14-22; бажає відплати ворогам 23-29; подяка 30-37

  • Провідникові хору. На мелодію «Лілеї». Давида.
  • Спаси мене, о Боже, бо води сягають мені аж по горло.
  • Загруз я в глибокому болоті, й немає де стати. Увійшов я у глибокі води, й пориває мене бистрінь.
  • Від крику я знемігся; горло у мене пересохло; втомились мої очі, як я ждав на мого Бога.
  • Тих, що без причини мене ненавидять, більше, ніж волосу на голові у мене. Тих, що мене хочуть погубити - ворогів моїх брехливих - сила. Чи ж мушу я те віддати, чого я не загарбав?
  • Ти, Боже, знаєш мій нерозум, мої провини не сховані від тебе.
  • Не дай, щоб через мене осоромились тії що надіються на тебе, Господи, Боже сил. Не дай, щоб через мене вкрилися ганьбою ті, що тебе шукають, Боже Ізраїля!
  • За тебе я терпів зневагу, ганьба лице моє вкрила.
  • Чужий я став і братам рідним; сторонній - синам матері моєї.
  • Бо ревність до твого дому мене з'їла, зневаги зневажаючих тебе на мене впали.
  • Постом смирив я душу мою, але й те було мені на наругу.
  • Верету надягнув я замість одежі, і притчею для них зробився.
  • Вони говорять проти мене, сівши при брамі, і виспівують ті, що вино жлуктають.
  • Але я молюся, Господи, до тебе, у сприятливий час. О Боже, вислухай мене у своїй доброті великій, твоїм спасінням певним.
  • Витягни мене з болота, щоб я не загрузнув; коли б то я урятувавсь від тих, що мене ненавидять, і від вод глибоких!
  • Водяна бистрінь хай не затопить мене глибінь хай мене не поглине, хай яма не затулить своєї пащі надо мною.
  • Вислухай мене, Господи, бо добра твоя ласка, обернись до мене з великого милосердя твого
  • і не ховай твого обличчя від слуги твого, бо я у скруті; вислухай мене притьмом
  • Наближся до душі моєї, визволь її; з огляду на ворогів моїх спаси мене!
  • Ти знаєш мою ганьбу, мій сором і мою зневагу; усі гнобителі мої перед тобою.
  • Ганьба розбила моє серце, і я знемігся; я чекав милосердя, та його не було, і втішителів, - та не знайшов нікого.
  • Вони клали полин мені до страви, і в згазі моїй напували мене оцтом.
  • Нехай їхній стіл стане петлею на них, і тоді, як вони в мирі, - сіттю.
  • Нехай в очах їм потемніє, щоб не бачили, і крижі їхні нехай завжди трясуться.
  • Вилий на них гнів твій, і нехай жар твого обурення їх огорне.
  • Нехай запустіє їхня оселя і ніхто не мешкає в їхніх наметах.
  • Вони бо того, що ти бив, гонили; розповідають про біль тих, що ти їх поранив.
  • Додай вину до їхньої вини, нехай не ввійдуть у твою справедливість.
  • Нехай із книги живих стерті будуть, і хай не будуть записані з праведними.
  • Я ж бідний і страждаю; спасіння твоє, Боже, хай піднесе мене високо.
  • Я прославлятиму ім'я Боже в пісні й із подякою його величатиму.
  • І це буде миліше Господеві, ніж віл або бичок з рогами й ратицями.
  • Побачать те покірні й звеселяться. Хай живе серце ваше. Ви, що шукаєте Бога.
  • Бо Господь вислухає нещасних, і в'язнями своїми не погордує.
  • Нехай земля й небо його хвалять, моря й усе, що в них кишить.
  • Бо Бог Сіон врятує і відбудує міста Юди, і вони житимуть там, і ними заволодіють.
  • Потомство слуг його візьме його у спадщину, і ті, що люблять Бога, житимуть у ньому.