BG

СВЯТЕ ПИСЬМО

ПРИПОВІДКИ

11. Приповідки Соломона про мудрого й дурного, про чесноти й пороки від 10 до 22 глави, 16 стиха

  • Вага фальшива - для Господа гидка, | а вірні важки йому угодні.
  • Як прийде гордість, прийде й ганьба, | з покірливими ж - мудрість.
  • Досконалість праведних вестиме їх, | зрадливих погубить їхнє лукавство.
  • Багатство в день гніву - без користи, | від смерти рятує справедливість.
  • Справедливість чесного вирівнює йому дорогу; | безбожний із-за своєї безбожности гине.
  • Справедливість праведних їх рятує, | підступні заплутаються у власній злобі.
  • Умре безбожний, загине і його надія; | сподівання сильних змарнується.
  • Праведник з біди спасеться, | замість нього ж влетить у неї безбожник.
  • Устами нечестивий губить свого ближнього; | праведники своїм знанням спасуться.
  • Як праведним щастить, радіє місто; | як гинуть грішники, веселі крики лунають.
  • Благословенням праведників місто йде угору, | устами грішників - занепадає.
  • Хто гордує ближнім, той недоумок; | розумний чоловік мовчить.
  • Обмовник таємницю виявляє, | а вірний чоловік справу приховує.
  • Де нема розумного управління; народ занепадає; | а де багато дорадників, там справи стоять добре.
  • Біду на себе накликає, хто ручиться за чужого; | а хто поруку уникає, той безпечний.
  • Ласкава жінка славу здобуває; | трудящі приходять до багатства.
  • Чоловік милосердний творить добро собі самому, | жорстокий мучить власне тіло.
  • Безбожник заробляє платню обманливу; | хто ж сіє правду, той має певну нагороду.
  • Постійна справедливість до життя прямує; | хто ж гониться за злом, той гониться за смертю.
  • Огидні для Господа лукаві серцем, | та любі йому ті, хто ходять бездоганно.
  • Можна ручитися, що безбожник не уникне кари; | потомство ж праведних спасеться.
  • Що у свинячім рилі золота каблучка, | те гарна жінка, якій бракує глузду.
  • Бажання праведних - тільки добро, | сподівання безбожних - гнів.
  • Той сипле щедро, і йому ще прибуває, | а той скупий надміру і убожіє.
  • Душа, що благо діє, разбагатіє; | хто зрошує, той теж буде зрошений.
  • Хто хліб ховає, того клястимуть люди; | хто ж його продає, на голову тому - благословення.
  • Хто добра шукає, той знаходить ласку; | а хто шукає лиха, над тим воно сходить.
  • Хто на багатство покладається, той упаде; | а праведні, як листя, будуть зеленіти.
  • Хто держить дім свій у безладді, успадкує вітер; | і дурень буде рабом мудрого.
  • Плід праведного - дерево життя, | а мудрий здобуває душі.
  • Коли праведник матиме на землі відплату, | скільки ж більше -злий та грішник!