BG

СВЯТЕ ПИСЬМО

ПРИПОВІДКИ

16. Приповідки Соломона про мудрого й дурного, про чесноти й пороки від 10 до 22 глави, 16 стиха

  • Людина робить задуми в серці, | але від Господа - відповідь язика.
  • Усі дороги людини чисті в очах власних, | Господь же розцінює духа.
  • Здайся на Господа у твоїх справах, | і задуми твої здійсняться.
  • Усе зробив Господь для власної мети, | ба навіть грішника - на день лиха.
  • Осоружний Господеві - кожен гордий серцем; | такий напевне кари не уникне.
  • Милосердям і правдою покутується гріх, | а острахом Господнім ухиляється зло.
  • Коли вчинки людини Господеві милі, | то він і ворогів його мирить з ним.
  • Ліпше трохи з правдою, | ніж з кривдою прибутки великі.
  • Серце людське обмірковує дорогу, | та Господь управляє його кроком.
  • В царя на устах - вирок; | на суді уста його не помиляться.
  • Вага й терези належать Господеві: | всі важки в мішку - його робота.
  • Огидно для царів зло чинити, | бо правдою стоїть престол їхній твердо.
  • Уста правдиві цареві довподоби; | він любить того, хто говорить правду.
  • Шал царський - вістун смерти, | та мудрий чоловік його утихомирить.
  • В ясному обличчі царя - життя; | і його ласка, немов дощ весняний.
  • Ліпше, ніж золото, придбати мудрість; | краще набути розум, аніж срібло.
  • Путь праведних - від зла відступити; | душу свою збереже, хто на путь свою вважає.
  • Погибелі передує гординя, | падінню ж - бундючний дух.
  • Ліпше бути тихим із смиренними, | ніде з гордими ділити здобич.
  • Хто вважає на слово, той знаходить добро; | хто покладається на Господа, той щасливий.
  • Розумним назвуть того, хто мудрий серцем; | ласкавість уст дає наука.
  • Розум - джерело життя тим, хто його має, | а дурнота - безумних кара.
  • Серце мудрого його уста навчає, | і губам його додає знання.
  • Приємна мова - стільник меду, | солодощі для душі, і лік для тіла.
  • Бувають путі, що здаються простими, | але кінець їх - дорога смерти.
  • Голод працівника працює для нього; | бо його рот примушує до того.
  • Негідник коїть лихо, | і на губах у нього мов вогонь гарячий.
  • Лукавий чоловік сіє незгоду, | а донощик приятелів розділює.
  • Насильник зводить сусіда свого, | і веде його на путь недобру.
  • Хто мружить очі, той хитрощі має на думці; | а хто закусує губи, той зла накоїв.
  • Сиве волосся - вінок чести: | його знаходять на праведній дорозі.
  • Вартніший довготерпеливий, аніж звитяжець, | і той, хто гнів опановує, ніж той, хто здобуває місто.
  • У пазуху кидають жереб, | але від Господа залежить вирок.