
СВЯТЕ ПИСЬМО
ПРИПОВІДКИ
16. Приповідки Соломона про мудрого й дурного, про чесноти й пороки від 10 до 22 глави, 16 стиха
- Людина робить задуми в серці, | але від Господа - відповідь язика.
- Усі дороги людини чисті в очах власних, | Господь же розцінює духа.
- Здайся на Господа у твоїх справах, | і задуми твої здійсняться.
- Усе зробив Господь для власної мети, | ба навіть грішника - на день лиха.
- Осоружний Господеві - кожен гордий серцем; | такий напевне кари не уникне.
- Милосердям і правдою покутується гріх, | а острахом Господнім ухиляється зло.
- Коли вчинки людини Господеві милі, | то він і ворогів його мирить з ним.
- Ліпше трохи з правдою, | ніж з кривдою прибутки великі.
- Серце людське обмірковує дорогу, | та Господь управляє його кроком.
- В царя на устах - вирок; | на суді уста його не помиляться.
- Вага й терези належать Господеві: | всі важки в мішку - його робота.
- Огидно для царів зло чинити, | бо правдою стоїть престол їхній твердо.
- Уста правдиві цареві довподоби; | він любить того, хто говорить правду.
- Шал царський - вістун смерти, | та мудрий чоловік його утихомирить.
- В ясному обличчі царя - життя; | і його ласка, немов дощ весняний.
- Ліпше, ніж золото, придбати мудрість; | краще набути розум, аніж срібло.
- Путь праведних - від зла відступити; | душу свою збереже, хто на путь свою вважає.
- Погибелі передує гординя, | падінню ж - бундючний дух.
- Ліпше бути тихим із смиренними, | ніде з гордими ділити здобич.
- Хто вважає на слово, той знаходить добро; | хто покладається на Господа, той щасливий.
- Розумним назвуть того, хто мудрий серцем; | ласкавість уст дає наука.
- Розум - джерело життя тим, хто його має, | а дурнота - безумних кара.
- Серце мудрого його уста навчає, | і губам його додає знання.
- Приємна мова - стільник меду, | солодощі для душі, і лік для тіла.
- Бувають путі, що здаються простими, | але кінець їх - дорога смерти.
- Голод працівника працює для нього; | бо його рот примушує до того.
- Негідник коїть лихо, | і на губах у нього мов вогонь гарячий.
- Лукавий чоловік сіє незгоду, | а донощик приятелів розділює.
- Насильник зводить сусіда свого, | і веде його на путь недобру.
- Хто мружить очі, той хитрощі має на думці; | а хто закусує губи, той зла накоїв.
- Сиве волосся - вінок чести: | його знаходять на праведній дорозі.
- Вартніший довготерпеливий, аніж звитяжець, | і той, хто гнів опановує, ніж той, хто здобуває місто.
- У пазуху кидають жереб, | але від Господа залежить вирок.
ПІДТРИМАЙТЕ ДИВЕН СВІТ
Разом ми можемо більше! Зробіть свій внесок у розвиток нашого
проєкту.
проєкту