
СВЯТЕ ПИСЬМО
ПРИПОВІДКИ
18. Приповідки Соломона про мудрого й дурного, про чесноти й пороки від 10 до 22 глави, 16 стиха
- Хто відокремлюється, той шукає власного бажання | й кепкує з усякої розумної поради.
- Дурний у розумі не кохається, | він лише свій дотеп виявляє.
- Із злом приходить і погорда, | а з ганьбою й сором.
- Глибокі води - слова уст людини; | струмок розливний, мудрости джерельце.
- Воно не добре - вважати на особу злого, | щоб праведника на суді скривдити.
- Уста безумного ведуть до сварки, | і губи його викликають удари.
- Уста безумного - його руїна; | губи його - сіть на його душу.
- Слова донощика неначе ласощі, | які до самого споду в животі доходять.
- Недбалий у своїй роботі | - руїнника брат рідний.
- Ім'я Господнє - міцна башта: | праведник утече до неї - і безпечний.
- Багатого достатки - його місто-твердиня, | і, на його думку, як стіна висока.
- Перед погибіллю бундючиться людське серце, | а перед славою - покора.
- Хто, не вислухавши, відповідає, | дурнота на того й сором.
- Дух людини підтримує її в недузі, | а дух прибитий хто може перенести?
- Серце розумного знання здобуває, | і вухо мудрих шукає науки.
- Дарунок людини розширює йому дорогу, | і до вельмож його доводить.
- Хто першим на суді боронить свою справу, здається праведним; | та надійде його сусід і його перевіряє.
- Жереб закінчує спори | й вирішує між могутніми.
- Уражений брат - немов місто-твердиня, | і чвари - немов засуви в замку.
- Плодом уст людини наповнюється його нутро, | і він насичується здобутком губ своїх.
- Смерть і життя - у владі язика; | хто його любить, той плоди його їстиме.
- Хто знайшов жінку, знайшов добро велике | й від Господа одержав ласку.
- Бідний благально говорить, | а багатий відказує жорстоко.
- Бувають приятелі на погибель; | але буває друг від брата прихильніший.
ПІДТРИМАЙТЕ ДИВЕН СВІТ
Разом ми можемо більше! Зробіть свій внесок у розвиток нашого
проєкту.
проєкту