ПРИПОВІДКИ

• Вино - зрадливе, п'янкі напої - буйні; | кожен, хто кружляє їх, - нерозумний.
• Гнів царський, ніби рик лева; | хто його побуджує, шкодить собі.
• То честь для чоловіка - сварки уникати; | а кожен дурень розпочинає сварку.
• Осінь пройшла, і не оре лінивий; | у жнива проситиме, та не матиме нічого.
• Води глибокі - задума в людськім серці; | але розумна людина їх черпатиме звідти.
• Чимало людей доброту власну вихваляють, | та вірну людину, хто знайде?
• Хто ходить у своїй невинності правдиво, | - щасливі його діти після нього!
• Цар, що на судовому престолі засідає, | всю погань, лиш погляне, розганяє.
• Хто може сказати: “Я очистив моє серце, | я - чистий від гріха мого?”
• Дві ваги та дві міри, | - огидне Господеві одне й друге.
• Вже з того, як поводиться дитина, видно, | чи чисті й праві будуть її вчинки.
• Вухо, що чує, й око, що бачить, | - Господь створив одне й друге.
• Не люби спати, щоб не збідніти; | відкрий очі, й будеш ситий хлібом.
• “Недобре, - недобре!” - каже, хто купує; | а як відійде - не нахвалиться.
• Є золота й перел багато, | та найдорожча прикраса - уста розумні.
• Візьми з нього одежу, бо він за чужого ручився; | коли він за чужих ручився, візьми заставу з нього.
• Солодкий людині хліб, неправдою нажитий, | та потім в його роті жорстви повно.
• Задуми зміцнюються при нараді; | хитрощами провадити б війну.
• Той наклепник, хто відкриває тайни; | хто рота широко роззявляє, з тим не братайся.
• Хто проклинає батька-матір, | того свічка погасне в глухій пітьмі.
• Майно, швидко набуте на початку, | напослідок не буде благословенне.
• Не говори: “Відплачу лихом!” |- звірся на Господа, і він тебе врятує.
• Огидні Господеві двоякі терези; | вага фальшива - річ недобра.
• Господь керує кроками людини; | людині ж як зрозуміти свою дорогу ?
• Це сіть людині - необачно казати: “Посвячене”, | а по обіті - розмірковувати.
• Мудрий цар злих провіває, | а потім по них колесом котить.
• Господній світич - дух людини, | що вивідує всі глибини серця.
• Милость і правда царя оберігають; | його престол милістю підпертий.
• Слава молодих - їхня сила; | старих окраса - їхній сивий волос.
• Побиття аж до крови - лік проти зла, | так само й удари, що доходять аж до нутра.