ПРИПОВІДКИ

• Мудрість собі будинок збудувала | і витесала сім стовпів до нього.
• Забила свої жертви, вина свого налила | і стіл свій теж приготувала.
• Послала своїх служниць, щоб оповістити, | по щонайвищих закутках у місті:
• Хто простодушний, нехай сюди заверне, | безумному ж вона сказала:
• “Ходіте, мій хліб їжте, | і вино, що я приготувала, пийте;
• киньте безумство - й житимете, | ходіть дорогою розуму.”
• Хто хоче кепкуна наставляти, напитає собі неславу, | а сором - хто докоряє грішникові.
• Не докоряй кепкунові, а то він тебе зненавидить; | докоряй мудрому, - він тебе полюбить.
• Дай мудрому пораду, він стане ще мудрішим; | навчи праведника, і він знання побільшить.
• Початок мудрости - острах Господній; | спізнання Всесвятого - розум.
• Бо мною продовжиться вік твій, | роки життя твого причиняться.
• Коли ти мудрий, мудрий для себе; | коли ж насмішник, сам один нестимеш наслідки того.
• Дурнота - пустотлива, | недбала, не відає нічого.
• Сидить біля дверей свого будинку, | на троні, на висотах у місті,
• щоб кликати перехожих; | що дорогою собі простують.
• “Хто невіглас, нехай сюди заверне”, | а безумному вона каже:
• “Вода украдена солодка, | і смачний хліб схований!”
• А він і не знає, що там тіні | і що її гості в самій глибині Шеолу.