ПРОПОВІДНИК

• Ліпше добре ім'я, ніж дорога олія, і день смерти, ніж день народження.
• Ліпше йти у дім, де плачуть, ніж у дім, де бенкетують, бо такий кінець кожного чоловіка, і живучий приймає це до серця.
• Ліпше смуток від сміху, бо від смутного виду добрим стає серце.
• Серце мудрого у домі смутку, серце ж дурня в домі радости.
• Ліпше слухати догану мудрого, ніж пісні дурнів,
• бо як тріскання тернини під казаном, так сміх дурного. Це теж марнота.
• Насильство чинить мудрого дурним, а подарунки псують серце.
• Ліпший кінець справи, ніж її початок. Ліпше покірний духом, ніж гордовитий. В біді чи гаразді - будь рівнодушний.
• Не спішись до гніву духом, бо гнів гніздиться в серці дурнів.
• Не кажи, що часи колишні були ліпші, ніж теперішні, бо то не мудрість піддала тобі це питання.
• Ліпша мудрість, ніж спадщина: вона корисна тим, що бачать сонце.
• Під захистом мудрости, як під захистом грошей; а перевага знання в тому, що мудрість дає життя тому, хто її має.
• Розглянь уважно діло Боже: хто бо може випростати те, що він скривив?
• У день щастя будь щасливий, а в день нещастя розважай: Бог однаково створив і цей і той, щоб ніхто не міг дійти, що буде після нього.
• Усе я бачив за днів моєї марноти: і праведника, що у своїй праведності гине, і безбожника, що у своїй безбожності довгий вік тягне.
• Не будь надмірно справедливим, ані занадто мудрим: чого б тобі себе губити?
• Не будь надто злим, і не будь дурним: чого б тобі не у свій час вмирати?
• Добре, коли триматимеш одне та й другого з рук не пустиш, бо хто боїться Бога, тому одне й друге поталанить.
• Мудрість дає мудрому більше сили, ніж десять старшин у місті.
• Нема на світі такого праведника, що чинить добро, ніколи не згрішивши.
• Не вважай на кожне слово, що говорять, щоб не почути тобі часом, як власний твій слуга тебе проклинає.
• Сам бо добре знаєш, як часто ти також проклинав інших.
• Усього того я досвідчивсь мудрістю. Я мовив: Хочу бути мудрим! Та це було для мене недосяжне.
• Далеко те, що було, глибоко, преглибоко - хто його знайде?
• Я звернувся моїм серцем до того, щоб довідатись, вислідити й розшукати мудрість та розум; і я спізнав, що нечестивість є безумство і дурнота - божевілля.
• І я дізнався, що жінка гіркіша від смерти, що її серце - тенета й петлі, а її руки - пута. Хто Богові вгоден, той вирветься від неї; а грішник ускочить у її руки.
• От що знайшов я, каже Когелет, прикладаючи одне до одного, щоб знайти оцінку речей.
• Її моя душа шукає й досі, та не находить: на тисячу знайшов я одного чоловіка, а жінки між усіма я не знайшов ні одної.
• Лише оце, бач, ізнайшов я, що Бог сотворив людину прямодушною, вона ж стала шукати вигадок.