ПІСНЯ ПІСЕНЬ

• Пісня пісень Соломона.

Молода:

• Хай він мене цілує цілунками уст своїх, бо любов твоя понад вино солодша.
• Запах пахощів твоїх найзапашніший, Розлите миро - твоє ім'я; Тому дівчата тебе люблять.
• Тягни мене вслід за тобою: біжімо! Цар увів мене в свої хороми. Ми будемо радіти й веселитися тобою, ми будемо твою любов понад вино хвалити. Яка ж то насолода тебе любити!
• Я чорна, але гарна, дочки єрусалимські, немов кедарські шатра, немов шалманськії намети.
• Ви не дивітеся на мене, що я засмагла, що мене осмалило сонце. Сини моєї матері розсердились на мене, поставили мене стерегти виноградники. Та я не стерегла виноградника мого власного.
• Скажи мені, о ти, що його моє серце любить, де ти пасеш (твою отару), де ти розташовуєш її опівдні, щоб я безцільно не блукала коло отар твоїх друзів.

Хор:

• Якщо не знаєш, о найкраща між жінками, то йди слідом за чередою й паси твої козлята коло шатер пастуших.
• Немов лошиця в колісницях фараона, ти в мене, моя люба!
• Прегарні твої щоки у сережках, шия твоя - в намисті.
• Ми тобі зробим золоті сережки зо срібними крапками.

Молода:

• Тоді як цар був за своїм столом, нард мій розлив свій запах.
• Торбинка мірри - любий мій для мене, на моїх грудях спочиває.
• Гроно кипрове - любий мій для мене, у виноградниках Ен-Геді.

Молодий:

• Яка ж бо ти прекрасна, моя люба! Яка ж бо ти прекрасна! Очі твої - голубки.

Молода:

• Який же ти прекрасний, о мій любий! Який ти милий! Постеля наша - сама зелень.

Молодий:

• Трями наших домів - із кедру, а наші бантини, - з кипарису.