BG

СВЯТЕ ПИСЬМО

ПІСНЯ ПІСЕНЬ

2.

    Молода:
  • Я - нарцис шаронський, лілея на долині.
  • Молодий:
  • Що та лілея між будяками, то моя люба між дочками.
  • Молода:
  • Що яблуня між лісовими деревами, то любий мій між синами! У його холодку, що так бажала, я сіла і плід його був солодкий моєму піднебінню.
  • Він увів мене в бенкетний покій, і любов - стяг його надо мною.
  • Підсильте мене тістечками виноградними, яблуками мене одушевляйте, бо я з любови знемагаю.
  • Ліва рука його під головою в мене, а правою він мене обіймає.
  • Молодий:
  • Я заклинаю вас, дочки єрусалимські, сарнами й ланями пільними, щоб не будили, не розбуджували любої моєї, покіль вона того не схоче.
  • Молода:
  • Уважно! Мій любий! Ось він іде, він стрибає по горах, по горбках скаче.
  • Мій любий - немов олениця або оленятко. Он він стоїть за нашою стіною, крізь вікна заглядає, крізь ґрати зазирає.
  • Заговорив мій любий і сказав до мене: «Устань, моя люба! Ходи, моя прекрасна!
  • Глянь бо: зима минула, дощі прогули, прошуміли.
  • Вже квіти на землі з'явились, пора пісень настала, і голос горлиці вже чути в краю нашім.
  • Смоковниця бруньки вже виганяє, і виноград, у цвіту пахощі розливає. Устань, іди, моя люба! Ходи, моя прегарна!
  • Моя голубко, у щілинах скелястих, у сховку стрімкої кручі! Дай глянути на твоє личко, дай голос твій почути! Бо голос твій солодкий, і личко твоє принадне.»
  • Спіймайте нам лисиць, лисиць маленьких, що виноградники нівечать, наші виноградники у цвіту.
  • Мій любий - мій, а я його, -його, що пасе між лілеями.
  • Покіль день дише холодочком і тіні утікають, вернись, мій любий! Будь, як газеля або як оленятко на горах Бетер!
1 2 3 4 5 6 7 8