ПІСНЯ ПІСЕНЬ

Молода:

• Я - нарцис шаронський, лілея на долині.

Молодий:

• Що та лілея між будяками, то моя люба між дочками.

Молода:

• Що яблуня між лісовими деревами, то любий мій між синами! У його холодку, що так бажала, я сіла і плід його був солодкий моєму піднебінню.
• Він увів мене в бенкетний покій, і любов - стяг його надо мною.
• Підсильте мене тістечками виноградними, яблуками мене одушевляйте, бо я з любови знемагаю.
• Ліва рука його під головою в мене, а правою він мене обіймає.

Молодий:

• Я заклинаю вас, дочки єрусалимські, сарнами й ланями пільними, щоб не будили, не розбуджували любої моєї, покіль вона того не схоче.

Молода:

• Уважно! Мій любий! Ось він іде, він стрибає по горах, по горбках скаче.
• Мій любий - немов олениця або оленятко. Он він стоїть за нашою стіною, крізь вікна заглядає, крізь ґрати зазирає.
• Заговорив мій любий і сказав до мене: «Устань, моя люба! Ходи, моя прекрасна!
• Глянь бо: зима минула, дощі прогули, прошуміли.
• Вже квіти на землі з'явились, пора пісень настала, і голос горлиці вже чути в краю нашім.
• Смоковниця бруньки вже виганяє, і виноград, у цвіту пахощі розливає. Устань, іди, моя люба! Ходи, моя прегарна!
• Моя голубко, у щілинах скелястих, у сховку стрімкої кручі! Дай глянути на твоє личко, дай голос твій почути! Бо голос твій солодкий, і личко твоє принадне.»
• Спіймайте нам лисиць, лисиць маленьких, що виноградники нівечать, наші виноградники у цвіту.
• Мій любий - мій, а я його, -його, що пасе між лілеями.
• Покіль день дише холодочком і тіні утікають, вернись, мій любий! Будь, як газеля або як оленятко на горах Бетер!