BG

СВЯТЕ ПИСЬМО

КНИГА ПРОРОКА ІСАЇ

46. Вавилонські боги - ніщота

  • Бел хилиться, Нево валиться. Божищ їхніх кладуть на скот та на худобу, і їх несе утомлена скотина як навантажений тягар.
  • Вони валяться, хиляться разом; не можуть врятувати ноші, і самі йдуть у неволю.
  • Послухай мене, доме Якова, увесь останку дому Ізраїля, що його я носив уже від материнського лона, що ним я піклувався вже від утроби!
  • До старости вашої я буду той самий, до сивини я буду вас носити. Я вже робив так, я носив вас, і носитиму далі, я вас урятую.
  • Кому ви хочете мене уподобити, прирівняти? На кого хочете, щоб я скидався, був схожий?
  • Вони з гамана золото висипають, важать вагою срібло, золотаря наймають, щоб з того зробив бога, щоб перед ним поклони бити, ставати навколішки.
  • Беруть його на плечі, носять його, ставлять на його місці, і він стоїть, не зрушиться з свого місця; кричать до нього, а він їм не відповідає, в біді не допомагає.
  • Згадайте це й зрозумійте, до серця, грішники, прийміть!
  • Згадайте давне споконвіку, що я - Бог, і іншого немає, рівні мені немає!
  • Я оповіщаю вже спочатку те, що буде: далеко наперед, що ще не сталось. Я кажу: Думка моя здійсниться, я виконаю все, що мені довподоби.
  • Я кличу птаха-хижака зі сходу, мужа з далекої країни, якого я призначив. Я це сказав і це вчиню, я це призначив і це зроблю.
  • Слухайте мене, ви, тугі серцем, ви, що далекі від спасіння!
  • Я наблизив моє спасіння: воно вже недалеко, допомога моя не забариться. Я дам Сіонові моє спасіння, Ізраїлеві мою велич.