BG

СВЯТЕ ПИСЬМО

ЄВАНГЕЛІЯ ВІД МАТЕЯ

8. Оздоровлення: прокаженого 1-4; - слуги сотника 5-13; - тещі Петра та інших 14-22; утихомирення бурі 23-27; оздоровлення гадаринських біснуватих 28-34

  • Коли ж Ісус сходив з гори, йшла слідом за ним сила народу.
  • І приступив до нього прокажений, вклонивсь йому і мовить: “Господи, коли захочеш, зможеш мене очистити.”
  • Ісус простягнув руку й доторкнувсь до нього, кажучи: “Хочу, очисться!” І він негайно же очистився від прокази.
  • Тоді Ісус промовив до нього: “Гляди, не кажи нікому, а йди, покажися священикові й принеси дар, приписаний Мойсеєм, їм на свідоцтво.”
  • Коли Ісус увійшов у Капернаум, приступив до нього сотник, благаючи його словами:
  • “Господи, слуга мій лежить дома розслаблений і мучиться тяжко.”
  • Ісус каже до нього: “Я прийду й оздоровлю його.”
  • Тоді сотник у відповідь мовив: “Господи, я недостойний, щоб ти ввійшов під мою покрівлю, але скажи лише слово і слуга мій видужає.
  • Бо і я теж підвладний чоловік, маю вояків під собою, і кажу цьому: Іди, – і йде, а тому: Ходи, – і приходить; і слузі моєму: Зроби це, – і він робить.”
  • Почувши це Ісус, здивувався і сказав тим, що за ним ішли: “Істинно кажу вам: Ні в кого в Ізраїлі я не знайшов такої віри.
  • Кажу вам, що багато прийде зо сходу й заходу, і засядуть з Авраамом, Ісааком та Яковом у Царстві Небеснім,
  • а сини царства будуть викинуті геть у темряву кромішню, де буде плач і скрегіт зубів.”
  • І сказав Ісус сотникові: “Йди, хай тобі станеться за твоєю вірою!” І видужав слуга тієї ж години.
  • А як Ісус прийшов до Петра в хату, то побачив його тещу, що лежала в гарячці.
  • Він доторкнувсь до її руки, і полишила її гарячка; а вона встала й услугувала йому.
  • І як настав вечір, принесли до нього багато біснуватих, і він словом вигнав духів і зцілив усіх недужих,
  • щоб збулося сказане пророком Ісаєю: “Він узяв наші недуги й поніс наші хвороби.”
  • Побачивши силу народу навколо себе, Ісус звелів відплисти на другий бік.
  • І приступивши один книжник, сказав до нього: “Учителю, куди б ти не пішов, я піду за тобою.”
  • А Ісус каже до нього: “Лисиці мають нори й птиці небесні – гнізда, а Син Чоловічий не має де голову прихилити.”
  • Другий з учнів сказав до нього: “Господи, дозволь мені піти спершу поховати батька мого.”
  • Ісус же сказав до нього: “Іди за мною, і зостав мертвим ховати своїх померлих.”
  • Як він увійшов до човна, слідом за ним увійшли його учні.
  • Аж ось зірвалася на морі така велика буря, що хвилі заливали човен. Він же спав.
  • Ті кинулись до нього, збудили й кажуть: “Рятуй, Господи, ми гинемо!”
  • А він до них каже: “Чого ви лякливі, маловіри?” Тоді встав погрозив вітрам і морю, і настала велика тиша.
  • І здивувались люди та й заговорили між собою: “Хто це такий, що і вітри і море йому слухняні?”
  • Коли ж він прибув на той бік, у край гадаринський, зустріли його два біснуваті, що вийшли з гробниць, але такі люті, що ніхто не міг перейти тією дорогою.
  • І почали кричати: “Що нам і тобі, Сину Божий? Прийшов єси сюди, щоб нас мучити перед часом?”
  • Оподаль же від них паслося велике стадо свиней.
  • Біси попросили його: “Як ти нас виганяєш, пошли нас в оте стадо свиней.”
  • “Ідіть” – сказав їм. І вийшли з них, і ввійшли у свиней. Тоді то все стадо кинулося з кручі в море й утопилося в хвилях.
  • А пастухи повтікали й, прибігши в місто, все розповіли, а й про біснуватих.
  • Тоді все місто вийшло Ісусові назустріч і, побачивши його, попросили, щоб відійшов з їхніх околиць.