ПЕРШЕ ПОСЛАННЯ ДО КОРІНТЯН

• Змагайте до любови, але бажайте гаряче духовних дарів, особливо ж - дару пророцтва.
• А хто говорить мовами, той не людям говорить, лише Богові; бо ніхто його не розуміє: він говорить духом таємні речі.
• Хто ж пророкує, то говорить людям: на повчання, попередження, розраду.
• Хто мовами говорить, той сам себе повчає; хто ж пророкує, той повчає Церкву.
• Я хочу, щоб усі ви говорили мовами, але ліпше, щоб ви пророкували; бо більший той, хто пророкує, ніж той, хто мовами говорить, - хібащо він пояснює, щоб Церква мала повчання.
• А тепер, брати, якщо б я прийшов до вас і заговорив мовами, яка вам користь із мене, коли я, говоривши до вас, не вділю вам ні об'явлення, ні знання, ні пророцтва, ні науки?
• Так само воно і з бездушними речами, що дають звук, чи то сопілка, а чи то цитра: коли не видають із себе різних звуків, як розпізнавати, що грається на сопілці чи на гуслах?
• Якже сурма лунає невиразно, хто приготується до бою?
• Отак воно і з вами: коли ваша мова не має в собі ясних слів, як зрозуміти те, що ви говорите? Ви будете на вітер говорити!
• Є їх чимало, тих усіляких мов на світі, і ні одна з них не позбавлена значення.
• Та коли я не розумію значення слів, я буду тому, хто говорить, чужинцем, і той, хто говорить, буде мені чужоземцем.
• Тим то й ви - коли вже так їх прагнете, отих духовних дарів, - старайтеся їх мати подостатком на збудування Церкви.
• Тож, хто говорить мовами, хай молиться, щоб умів вияснити.
• Бо коли я молюся мовами, дух мій молиться, а розум мій без плоду.
• Що ж, отже, робити? Буду молитися духом, а й розумом буду молитись. Буду співати духом, а й розумом буду співати.
• Інакше бо, коли благословлятимеш духом, - то як проста людина скаже «Амінь» на твою подяку, коли вона не знає, що ти кажеш?
• Ти гарно дякуєш, та другий тим не повчається.
• Дякую Богові моєму, що я більш усіх вас мовами говорю;
• але в Церкві волію п'ять слів розумом моїм сказати, щоб навчити й інших, ніж десять тисяч слів мовами.
• Брати, не будьте дітьми розумом! Щодо зла, будьте дітьми, а щодо розуму, то будьте зрілі.
• Написано в законі: «Чужими мовами й іншими устами я буду говорити до народу цього, та вони й так мене не послухають», - каже Господь.
• Так що мова знак не для віруючих, а для невіруючих; пророцтво ж, - не для невіруючих, а для віруючих.
• Якщо, отже, зійдеться уся Церква разом і всі заходяться говорити мовами, а ввійдуть якісь неосвічені чи невіруючі, то хіба не скажуть, що ви божевільні?
• Коли ж усі пророкують, і ввійде якийсь невіруючий чи неосвічений, його всі викривають, усі судять;
• тайни його серця стають явними, і, таким чином, він, упавши ниць на землю, поклониться Богові й заявить, що Бог є справді поміж вами.
• Що ж, брати? Коли ви сходитеся, а той має пісню, той навчання, той об'явлення, той мову, той пояснення - все хай буде для збудування!
• Коли хтось говорить мовами, нехай буде їх двоє, а щонайбільше троє, і нехай один пояснює, і то по черзі.
• Коли ж немає кому пояснити, нехай мовчить у церкві; нехай собі й Богові говорить.
• Щождо пророків, то нехай двох або трьох говорить, інші ж хай розсуджують.
• А як комусь з присутніх дано об'явлення, хай він перший мовчить.
• Бо всі ви можете один за одним пророкувати, щоб усі навчились і всі були підбадьорені.
• Духи пророків коряться пророкам,
• бо Бог є Бог не безладу, а миру. Жінки ж, як у всіх церквах святих,
• нехай мовчать, їм бо не дозволено говорити; нехай будуть у покорі, як і закон говорить.
• Коли хочуть чогось навчитися, хай спитають удома своїх чоловіків: бо непристойно в церкві жінці говорити.
• Хіба то від вас вийшло слово Боже? Хіба до вас одних тільки прибуло?
• Якже комусь здається, що він пророк або має якийсь духовний дар, хай розуміє, що те, що пишу, -це заповідь Господня.
• А коли хтось її не знає, то й він не знаним буде.
• Тому, брати мої, прагніть пророкування, і говорити мовами не бороніте,
• але все нехай діється пристойно й докладно.