
СВЯТЕ ПИСЬМО
ПЕРШЕ ПОСЛАННЯ ДО КОРІНТЯН
15. Воскресіння Ісуса Христа 1-11; його значення для вірних 12-19; запорука нашого воскресіння 20-28; в ньому глузд життя людини 29-34; яке буде тіло воскреслих 35-58
- Пригадую вам, брати, Євангелію, яку я вам проповідував, яку ви і прийняли, в якій і стоїте.
- Нею ви також спасаєтеся, коли держите її такою, як я вам проповідував; інакше ви увірували надармо
- Я бо вам передав найперше те, що й сам прийняв був: що Христос умер за наші гріхи згідно з Писанням;
- що був похований, що воскрес третього дня за Писанням;
- що з'явився Кифі, потім дванадцятьом;
- опісля ж з'явився він більш, як п'ятистам братів разом, більшість яких живе й досі, деякі ж померли.
- Опісля з'явився Якову, згодом усім апостолам.
- А наостанку всіх, немов якомусь недоносові, з'явивсь і мені;
- бо я найменший з апостолів, я недостойний зватись апостолом, бо гонив Церкву Божу.
- Благодаттю Божою я є те, що є, а благодать його в мені не була марна; бож я працював більше всіх їх, та не я, але благодать Божа, що зо мною.
- Чи то я, отже, чи то вони, - так ми проповідуємо, і так ви увірували.
- Коли ж про Христа проповідується, що він воскрес із мертвих, як же ж деякі між вами кажуть, що нема воскресіння мертвих?
- Коли ж нема воскресіння мертвих, то і Христос не воскрес.
- А коли Христос не воскрес, то марна проповідь наша, то марна й віра ваша.
- І ми являємося неправдивими свідками Бога, бо свідчили проти Бога, що воскресив Христа, якого він не воскресив, якщо не воскреснуть мертві.
- Бо як не воскреснуть мертві, то і Христос не воскрес.
- А як Христос не воскрес, то марна віра ваша, - ви ще у гріхах ваших;
- отже, ті, що й померли у Христі, загинули.
- Коли ми надіємося на Христа лише в цьому житті, то ми - найнещасніші з усіх людей.
- Алеж Христос таки справді воскрес із мертвих, первісток померлих.
- Бо тому, що через чоловіка смерть, через чоловіка й воскресіння мертвих.
- Як бо в Адамі всі вмирають, так у Христі й оживуть усі.
- І кожний у своїм порядку: первісток - Христос, потім - Христові під час його приходу.
- Потім кінець, - коли то він передасть царство Богові й Отцеві, коли знищить усяке начальство й усяку владу й силу.
- Мусить бо він царювати, поки не покладе всіх ворогів йому під ноги.
- Знищений буде останній ворог - смерть;
- бо все підкорив йому під ноги. Коли він каже, що все підкорене, то ясно, що крім того, хто йому підкорив усе.
- Якже все йому буде підкорене, тоді й сам Син підкориться тому, що йому підкорив усе, щоб Бог був усім в усьому.
- Коли ні, - то, що зроблять ті, що христяться за мертвих?
- Коли мертві зовсім не воскресають, чого тоді за них христитись? Чого й нам наражатися повсякчасно на небезпеки?
- Щодня я наражаюся на смерть; авжеж, брати - це хвали ради вашої, що її маю в Христі Ісусі, Господі нашім.
- І коли б я боровся з звірями в Ефесі як людина, то що мені з того? Коли ж мертві не воскресають, - їжмо й пиймо, бо взавтра ми помремо.
- Не дайте себе обманути: лихі розмови псують добрі звичаї.
- Протверезіться належно та не грішіть, бо деякі з вас Бога не знають. На сором вам кажу це.
- Але хтось скаже: «Як воскреснуть мертві? І в якім тілі прийдуть?»
- Безумний! Те, що ти сієш, не оживе, як не умре.
- І те, що сієш, не тіло, що має уродитись, а голе зерно, наприклад, пшениці або якесь інше.
- Бог же дав йому тіло, по своїй волі, і кожному насінню - власне тіло.
- Не кожне тіло таке саме тіло, але інакше тіло в людей, інакше тіло в тварини, інакше тіло у птиць, й інакше у риб.
- Є тіла небесні і тіла земні, й інакший блиск небесних, інакший же блиск земних.
- Інакший блиск сонця, інакший блиск місяця, інакший блиск зір, ба навіть зоря від зорі різниться блиском.
- Так само й воскресіння мертвих: сіється в тлінні, а встає у нетлінні;
- сіється в безчесті, а встає у славі; сіється в безсиллі, а встає у силі;
- сіється тіло тваринне, а постає тіло духовне. Якщо є тіло тваринне, то є й тіло духовне.
- Так і написано: «Перший чоловік Адам став душею живою, а останній Адам духом животворним.»
- Та не духовне перше, а тваринне: потім духовне.
- Перший чоловік із землі - земний, другий чоловік - з неба.
- Який земний, такі й земні, і який небесний, такі й небесні.
- І так само, як ми носили образ земного, так носитимем і образ небесного.
- Ось що говорю, брати: Тіло й кров царства небесного успадкувати не можуть, ані тлінні - успадкувати нетління.
- Ось я кажу вам тайну: Не всі ми помремо, але всі перемінимося,
- раптом, в одну мить, при сурмі останній; засурмить бо, і мертві нетлінними воскреснуть, і ми перемінимося.
- Мусить бо це тлінне одягнутися в нетління, і це смертне одягнутися в безсмертя.
- І коли це тлінне одягнеться в нетління, а це смертне одягнеться в безсмертя, тоді збудеться написане слово: «Смерть поглинута перемогою.
- Де твоя, смерте, перемога? Де твоє, смерте, жало?»
- Жало смерти - гріх, а сила гріха - закон.
- Нехай же буде дяка Богові, який дає нам перемогу через Господа нашого Ісуса Христа.
- Отож, мої любі брати, будьте тверді, непохитні, визначайтесь у ділі Господнім повсякчасно та знайте, що труд ваш у Господі не марний.
ПІДТРИМАЙТЕ ДИВЕН СВІТ
Разом ми можемо більше! Зробіть свій внесок у розвиток нашого
проєкту.
проєкту