ПЕРШЕ ПОСЛАННЯ ДО КОРІНТЯН

• Пригадую вам, брати, Євангелію, яку я вам проповідував, яку ви і прийняли, в якій і стоїте.
• Нею ви також спасаєтеся, коли держите її такою, як я вам проповідував; інакше ви увірували надармо
• Я бо вам передав найперше те, що й сам прийняв був: що Христос умер за наші гріхи згідно з Писанням;
• що був похований, що воскрес третього дня за Писанням;
• що з'явився Кифі, потім дванадцятьом;
• опісля ж з'явився він більш, як п'ятистам братів разом, більшість яких живе й досі, деякі ж померли.
• Опісля з'явився Якову, згодом усім апостолам.
• А наостанку всіх, немов якомусь недоносові, з'явивсь і мені;
• бо я найменший з апостолів, я недостойний зватись апостолом, бо гонив Церкву Божу.
• Благодаттю Божою я є те, що є, а благодать його в мені не була марна; бож я працював більше всіх їх, та не я, але благодать Божа, що зо мною.
• Чи то я, отже, чи то вони, - так ми проповідуємо, і так ви увірували.
• Коли ж про Христа проповідується, що він воскрес із мертвих, як же ж деякі між вами кажуть, що нема воскресіння мертвих?
• Коли ж нема воскресіння мертвих, то і Христос не воскрес.
• А коли Христос не воскрес, то марна проповідь наша, то марна й віра ваша.
• І ми являємося неправдивими свідками Бога, бо свідчили проти Бога, що воскресив Христа, якого він не воскресив, якщо не воскреснуть мертві.
• Бо як не воскреснуть мертві, то і Христос не воскрес.
• А як Христос не воскрес, то марна віра ваша, - ви ще у гріхах ваших;
• отже, ті, що й померли у Христі, загинули.
• Коли ми надіємося на Христа лише в цьому житті, то ми - найнещасніші з усіх людей.
• Алеж Христос таки справді воскрес із мертвих, первісток померлих.
• Бо тому, що через чоловіка смерть, через чоловіка й воскресіння мертвих.
• Як бо в Адамі всі вмирають, так у Христі й оживуть усі.
• І кожний у своїм порядку: первісток - Христос, потім - Христові під час його приходу.
• Потім кінець, - коли то він передасть царство Богові й Отцеві, коли знищить усяке начальство й усяку владу й силу.
• Мусить бо він царювати, поки не покладе всіх ворогів йому під ноги.
• Знищений буде останній ворог - смерть;
• бо все підкорив йому під ноги. Коли він каже, що все підкорене, то ясно, що крім того, хто йому підкорив усе.
• Якже все йому буде підкорене, тоді й сам Син підкориться тому, що йому підкорив усе, щоб Бог був усім в усьому.
• Коли ні, - то, що зроблять ті, що христяться за мертвих?
• Коли мертві зовсім не воскресають, чого тоді за них христитись? Чого й нам наражатися повсякчасно на небезпеки?
• Щодня я наражаюся на смерть; авжеж, брати - це хвали ради вашої, що її маю в Христі Ісусі, Господі нашім.
• І коли б я боровся з звірями в Ефесі як людина, то що мені з того? Коли ж мертві не воскресають, - їжмо й пиймо, бо взавтра ми помремо.
• Не дайте себе обманути: лихі розмови псують добрі звичаї.
• Протверезіться належно та не грішіть, бо деякі з вас Бога не знають. На сором вам кажу це.
• Але хтось скаже: «Як воскреснуть мертві? І в якім тілі прийдуть?»
• Безумний! Те, що ти сієш, не оживе, як не умре.
• І те, що сієш, не тіло, що має уродитись, а голе зерно, наприклад, пшениці або якесь інше.
• Бог же дав йому тіло, по своїй волі, і кожному насінню - власне тіло.
• Не кожне тіло таке саме тіло, але інакше тіло в людей, інакше тіло в тварини, інакше тіло у птиць, й інакше у риб.
• Є тіла небесні і тіла земні, й інакший блиск небесних, інакший же блиск земних.
• Інакший блиск сонця, інакший блиск місяця, інакший блиск зір, ба навіть зоря від зорі різниться блиском.
• Так само й воскресіння мертвих: сіється в тлінні, а встає у нетлінні;
• сіється в безчесті, а встає у славі; сіється в безсиллі, а встає у силі;
• сіється тіло тваринне, а постає тіло духовне. Якщо є тіло тваринне, то є й тіло духовне.
• Так і написано: «Перший чоловік Адам став душею живою, а останній Адам духом животворним.»
• Та не духовне перше, а тваринне: потім духовне.
• Перший чоловік із землі - земний, другий чоловік - з неба.
• Який земний, такі й земні, і який небесний, такі й небесні.
• І так само, як ми носили образ земного, так носитимем і образ небесного.
• Ось що говорю, брати: Тіло й кров царства небесного успадкувати не можуть, ані тлінні - успадкувати нетління.
• Ось я кажу вам тайну: Не всі ми помремо, але всі перемінимося,
• раптом, в одну мить, при сурмі останній; засурмить бо, і мертві нетлінними воскреснуть, і ми перемінимося.
• Мусить бо це тлінне одягнутися в нетління, і це смертне одягнутися в безсмертя.
• І коли це тлінне одягнеться в нетління, а це смертне одягнеться в безсмертя, тоді збудеться написане слово: «Смерть поглинута перемогою.
• Де твоя, смерте, перемога? Де твоє, смерте, жало?»
• Жало смерти - гріх, а сила гріха - закон.
• Нехай же буде дяка Богові, який дає нам перемогу через Господа нашого Ісуса Христа.
• Отож, мої любі брати, будьте тверді, непохитні, визначайтесь у ділі Господнім повсякчасно та знайте, що труд ваш у Господі не марний.