ПЕРШЕ ПОСЛАННЯ ДО КОРІНТЯН

• Щождо ідоложертовного м'яса, то всім нам відомо, бо маємо знання; знання ж роздимає, а любов будує.
• Коли хтось думає собі, що він щось знає, той ще не знає, як треба знати.
• Якже хтось любить Бога, той спізнаний ним.
• Отже, відносно споживання ідоложертовного м'яса, ми знаємо, що ідол є ніщо у світі, і що немає іншого Бога, крім одного.
• Бо хоч і є так звані боги, чи то на небі, чи на землі, - їх бо і справді є чимало, отих богів, та чимало тих панів, -
• для нас, однак, є лиш один Бог, Отець, від якого все і для якого - ми; і один Господь Ісус Христос, через якого - усе, і ми через нього.
• Та не всі мають це знання. Деякі з-за привички до ідолів аж по сьогодні споживають м'ясо як ідольську жертву, а сумління їхнє, бувши слабке, скверниться.
• Адже страва не зближує нас до Бога: коли не їмо, не втрачаємо нічого, ані коли їмо, не набуваємо нічого.
• Але глядіть, щоб оця ваша свобода не стала причиною падіння для слабких.
• Бо коли хтось побачить тебе, що маєш знання, як ти у капищі сів за стіл, то чи ж його сумління, бувши слабке, не буде заохочене їсти ідольські жертви?
• Таким то чином твоє знання погубить немічного брата, за якого Христос помер.
• Грішивши так проти братів і ранивши їх слабовите сумління, ви грішите проти Христа.
• Тому, якщо страва призводить брата мого до гріха, повік не буду їсти м'яса, щоб не спокушувати мого брата.