BG

СВЯТЕ ПИСЬМО

ДРУГЕ ПОСЛАННЯ ДО КОРІНТЯН

4. Сміливість апостолів 1-6; їхнє життя -труди і страждання 7-12; але нагорода -вічна 13-18

  • Ось чому, мавши це служіння, як помилувані, ми не втрачаємо відваги.
  • Відкинувши ложну соромливість, ми не поводимося лукаво, ані не викривлюємо слово Боже, але, проповідуючи явно правду, поручаємо самих себе кожному людському сумлінню перед Богом.
  • А коли наша Євангелія закрита, то вона закрита для тих, які гинуть;
  • у яких бог цього віку осліпив розум, отих невіруючих, щоб їм не сяяло світло Євангелії слави Христа, який є образ Божий.
  • Бо ми не самих себе проповідуємо, але Христа Ісуса, Господа; самі ж ми - слуги ваші ради Ісуса.
  • Бо Бог, який сказав: «Нехай із темряви світло засяє», - він освітлив серця наші, щоб у них сяяло знання Божої слави, що на обличчі Ісуса Христа.
  • А маємо цей скарб у глиняних посудинах, щоб було видно, що велич сили є від Бога, а не від нас.
  • Нас тиснуть звідусіль, але ми не пригноблені; ми в труднощах, та ми не втрачаємо надії;
  • нас гонять, та ми не покинуті; ми повалені, та не знищені.
  • Увесь час носимо в тілі мертвоту Ісуса, щоб і життя Ісуса в нашім житті було явним.
  • Нас бо ввесь час живими віддають на смерть із-за Ісуса, щоб і життя Ісуса було явним у нашім смертнім тілі.
  • І так смерть діє в нас, а життя у вас.
  • Та мавши той самий дух віри, про який написано: «Я вірував, тому й говорив», - то й ми віримо, тому й говоримо;
  • бо знаємо, що той, хто воскресив Господа Ісуса, - воскресить і нас з Ісусом і поставить з вами.
  • Бо все це ради вас, щоб розмножена благодать через багатьох збагатила подяку на славу Божу.
  • Ось чому ми не втрачаємо відваги: хоч наша зовнішня людина занепадає, однак наша внутрішня обновлюється день-у-день.
  • Бо те, що одну мить триває, - наше легке горе - готує нам понад усяку міру вічну ваготу слави,
  • нам, що дивимося не на видиме, а на невидиме. Видиме бо - дочасне, а невидиме - вічне.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13