BG

СВЯТЕ ПИСЬМО

ДРУГЕ ПОСЛАННЯ ДО КОРІНТЯН

8. Збірка для єрусалимлян 1-6; мотиви щедрости 7-15; Павлові товариші 16-24

  • Повідомлюємо вас, брати, про ту ласку, що її Бог дав Церквам македонським.
  • Серед численних турбот, яких вони зазнали, їхня надмірна радість та їхня глибока бідність вилилась без краю на їхню багату щедрість;
  • вони мірою сили, - я про це свідчу, - і понад силу, добровільно,
  • вельми наполягаючи, просили нас, щоб ми дали їм ласку брати участь у службі на користь святих.
  • Вони ж, понад надію нашу, самих себе віддали перше Господеві, а потім нам, з Божої волі.
  • Ось чому ми благали Тита, щоб він, як був почав, так щоб скінчив між вами цю добродійну справу.
  • Тому ж, що відзначаєтесь у всьому, - у вірі, у слові, у знанні, у всякій пильності й у нашій любові до вас, - треба вам відзначатись і в цій добродійній справі.
  • Я не кажу як наказ, але щоб заради дбайливости інших випробувати щирість вашої любови.
  • Ви ж знаєте ласку Господа нашого Ісуса Христа, що задля вас став бідним, бувши багатим, щоб ви його вбожеством розбагатіли.
  • Даю в цьому лише раду: Воно бо вам личить, вам, що перші минулого року почали цю збірку, не тільки робити, але й бажати.
  • Тепер же закінчіть її, щоб і так, як гаряче бажали, так і довершили за своєю спроможністю.
  • Бо коли є охота дати, то вона приємна мірою того, хто що має, - не того, чого не має.
  • Тут не йдеться про те, щоб інші були в достатках, а ви у злиднях, але щоб була рівність:
  • щоб цим разом ваш надмір міг покрити їхню нестачу, а їхній надмір міг колись покрити вашу нестачу, і таким чином щоб панувала рівність,
  • як написано: «Хто був зібрав багато, не мав над міру, а хто мало, - не мав нестачі.»
  • Богові дяка, що дав у серце Тита таку саму до вас горливість;
  • бо він прийняв просьбу і, бувши повний запалу, доброхіть до вас пустився.
  • Ми з ним послали брата, якого за Євангелію усі Церкви хвалять
  • і який, крім того, був вибраний Церквами як наш супутник у цій добродійній справі, якій ми служимо на славу самого Господа й на відраду нашу,
  • вистерігаючися, щоб нам хтось не докоряв з-за тієї обильности пожертв, що ними завідуємо.
  • Бо ми дбаємо за добро не тільки перед Господом, але й перед людьми.
  • А разом з ними ми послали нашого брата, пильність якого ми часто випробували в багатьох речах, і який тепер куди пильніший із-за великого довір'я, що його до вас має.
  • Щодо Тита, то він мій товариш і коло вас співробітник; а щодо братів наших, то вони посланники Церков, слава Христова.
  • Дайте ж їм доказ вашої любови й нашої їм похвали про вас, перед обличчям Церков.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13