ПОСЛАННЯ ДО ЕФЕСЯН

• Отож, благаю вас я, Господній в'язень, поводитися достойно покликання, яким вас візвано,
• в повноті покори й лагідности, з довготерпеливістю, терплячи один одного в любові,
• стараючися зберігати єдність духа зв'язком миру.
• Одне бо тіло, один дух, айв одній надії вашого покликання, яким ви були візвані.
• Один Господь, одна віра, одне хрищення.
• Один Бог і Отець усіх, що над усіма й через усіх і в усіх.
• Кожному з нас дана благодать за мірою Христових дарів.
• Тому й сказано: “Вийшов на висоту, забрав у полон бранців, дав дари людям.”
• А те “вийшов” що означає, як не те, що він був зійшов і в найнижчі частини землі?
• Той же, хто був зійшов на низ, це той самий, що вийшов найвище всіх небес, щоб усе наповнити.
• І він сам настановив одних апостолами, інших - пророками, ще інших - євангелистами і пастирями, і вчителями,
• для вдосконалення святих на діло служби, на будування Христового тіла,
• аж поки ми всі не дійдемо до єдности в вірі й до повного спізнання Божого Сина, до звершености мужа, до міри повного зросту повноти Христа.
• Тоді ми не будемо більше малолітками, яких кидають хвилі і яких обносить усякий вітер науки, зводячи на манівці людською хитрістю й обманом.
• Але будемо жити по правді та в любові, в усьому зростаючи в того, хто є головою - у Христа.
• Кожне тіло, складене та споєне всякою в'яззю допомоги, згідно з відповідним діянням кожного члена, від нього бере зріст на будування самого себе в любові.
• Отож, кажу і в Господі вас заклинаю, щоб ви більш не поводились, як поводяться погани, що ходять у марноті свого ума,
• бувши запоморочені умом, далекі від життя в Бозі із-за свого неуцтва, що є в них, та через зачерствілість свого серця.
• Вони, очманівши, віддали себе непогамованій розпусті, щоб з ненаситністю коїти всяку нечисть.
• Та ви не так Христа вивчили,
• як це про нього чули й були навчилися у ньому, як то воно справді є в Ісусі.
• А саме: вам треба позбутися, за вашим попереднім життям, старої людини, яку розтлівають звабливі пристрасті,
• а відновитись духом вашого ума
• й одягнутись у нову людину, створену на подобу Божу, у справедливості й у святості правди.
• Тому, відкинувши брехню, говоріть кожен правду ближньому своєму, ми бо один одному члени.
• Гнівайтеся, та не грішіте! Хай сонце не заходить над вашим гнівом;
• і не давайте місця дияволові.
• Хто крав, нехай не краде більше, а краще хай працює, творивши власними руками добро, щоб він мав змогу дати тому, хто потребує.
• Жадне погане слово нехай не виходить з уст ваших, а лише гарне, що може в потребі повчити, і щоб це вийшло на користь тим, які чують його.
• І не засмучуйте Святого Духа Божого, що ним ви назнаменовані на день відкуплення.
• Усяка досада, гнів, лють, крик та хула мусять бути викорінені з-посеред вас разом з усією злобою.
• Будьте, натомість, добрі один до одного та милосердні, прощайте один одному, як Бог у Христі вам. простив.