ПЕРШЕ ПОСЛАННЯ ДО СОЛУНЯН

• Тому, не спроможні більше витримати, ми вирішили зостатися самі в Атенах
• і вислали Тимотея, нашого брата і слугу Божого в Євангелії Христовій зміцнити вас і підбадьорити у вашій вірі,
• щоб ніхто не хитався в цьому горю; самі бо знаєте, що така наша доля.
• Бо коли ми були між вами, то ми наперед вам казали, що маємо страждати, як воно й сталось, і вам відомо.
• Ось чому я, не спроможний більше витримати, послав довідатися про вашу віру, щоб, бува, не збентежив вас спокусник і щоб наш труд не був даремним.
• Тепер же, як повернувся до нас Тимотей від вас і приніс нам добру звістку про віру та любов вашу, а й що завжди нас гарно згадуєте, бажаючи побачити нас, як і ми вас,
• то й ми, брати, втішилися вами посеред злиднів та клопотів наших, заради вашої віри;
• ми тепер ожили, бо ви стоїте в Господі.
• Яку подяку можемо віддати Господеві за всю радість, якою ви нас врадували перед нашим Богом?
• Ніч і день якнайревніше молимося, щоб побачити обличчя ваше та доповнити те, чого бракує вашій вірі.
• Нехай же сам Бог і Отець наш та Господь наш Ісус вирівняє нашу до вас дорогу!
• А вас нехай Господь примножить і наповнить любов'ю один до одного й до всіх, такою самою, яку й ми маємо до вас,
• щоб він зміцнив ваші серця бездоганними у святості перед Богом і Отцем нашим за дня приходу Господа нашого Ісуса з усіма його святими.