КНИГА ІСУСА НАВИНА

• Далі припав наділ синам Йосифа: від Йордану навпроти Єрихону, на схід від вод єрихонських, він здіймавсь через пустиню вгору до Бетела.
• Від Бетела, тобто Луза, границя йшла далі й проходила через землю аркіїв, в Атароті,
• спускалась далі на захід до яфлетійської границі, до землі нижнього Бет-Хорону та Гезеру й кінчалася над морем.
• Взяли її в наділ сини Йосифа: Манассія та Ефраїм.
• А земля синів Ефраїма за їхніми родами була така: на схід границею їх спадщини був Атрот-Адар аж до Верхнього Бет-Хорону,
• потім границя тягнулась до моря. Міхметат був на півночі, а далі (границя) завертала на схід до Таанат-Шіло й проходила на схід від Яноха,
• потім сходила від Яноха до Атароту та Наарату, стикалася з Єрихоном і кінчалась при Йордані.
• Від Таппуаху границя йшла на захід до Кана-потоку й кінчалась над морем. Це було спадкоємство синів Ефраїма, за їхніми родами.
• Крім того, виділено з наділу синів Манассії синам Ефраїма міста; всі ті міста були з селами.
• Однак вони не вигнали ханаанян, що жили в Гезері; і жили ханааняни між ефраїміями по цей день, але платили їм данину.