ПЕРШЕ ПОСЛАННЯ АПОСТОЛА ПЕТРА

• Залишивши, отже, всяку злобу й усякий підступ, лицемірство, заздрість і всілякі обмови,
• жадайте, неначе новонароджені дитятка, молока чистого, духовного, щоб ним рости вам на спасіння,
• якщо ви скуштували, який Господь добрий.
• Приступіть до нього, каменя живого, людьми відкинутого, а Богом вибраного, дорогого.
• А й самі віддайтеся, мов живе каміння, щоб з нього збудувати духовний дім, на святе священство, щоб приносити духовні жертви, приємні Богові, через Ісуса Христа.
• Бо в Письмі стоїть: «Ось я кладу в Сіоні камінь наріжний, вибраний, дорогоцінний. Хто вірує в нього, не осоромиться.»
• Вам, отже, що віруєте, - честь! Для тих же, що не вірять, камінь, що відкинули будівничі, - він став головним на углі,
• каменем спотикання і скелею падіння. Вони об нього спотикаються, бо не вірять у слово, на що вони й були призначені.
• Ви ж - рід вибраний, царське священство, народ святий, люд, придбаний на те, щоб звістувати похвали того, хто вас покликав з темряви у дивне своє світло;
• ви, колись - не народ, а тепер народ Божий, непомилувані, а тепер помилувані.
• Молю вас, любі, як чужоземців і перехожих, щоб ви стримувалися від пожадливостей тіла, які проти душі воюють.
• Тримайтеся між поганами доброї поведінки, щоб у тому, в чому вони вас обмовляють, як злочинців, приглянувшись пильніше до ваших добрих вчинків, вихваляли Господа в день відвідин.
• Коріться ради Господа кожній людській установі: чи то цареві верховному володареві,
• чи то правителям, ним посланим на кару лиходіям і похвалу доброчинцям
• Така бо воля Божа, щоб ви, добро творивши, змусили мовчати неуцтво безглуздих.
• Поводьтесь як вільні, та не як ті, що з волі роблять покривало злоби, але як слуги Божі.
• Усіх поважайте, любіть усіх братів, Бога страхайтеся, царя шануйте.
• Слуги, з глибокою пошаною коріться панам вашим, і то не тільки добрим та лагідним, але й прикрим.
• Бо то благодать, коли хтось свідомо, заради Бога, терпить злидні, страждаючи несправедливо.
• Яка бо похвала страждати, коли вас б'ють за те, що ви завинили? Але коли ви, робивши добро, за те страждаєте і переносите страждання терпеливо - це благодать у Бога.
• Власне, на це ви покликані, бо й Христос страждав за вас також, лишивши вам приклад, щоб ви йшли його слідами;
• той, хто не вчинив гріха, і підступу в його устах не знайшлося,
• хто був злословлений, але сам, навпаки, не злословив, хто страждав, та не погрожував, а здався на того, який судить справедливо;
• він сам у своїм тілі виніс наші гріхи на дерево, щоб ми, вмерши для гріхів, жили для справедливости, - ми, що його синяками зцілились.
• Бо ви блукали, немов вівці, але тепер повернулися до пастиря і наставника душ ваших.