І КНИГА МАКАВЕЇВ

• Того часу Маттатія, син Іоана, сина Симеона, священик, із потомків Йоаріва, покинув Єрусалим і осівся у Модіні.
• Було в нього п'ятеро синів: Іоан, прозваний Гадді,
• Симон, що звався Тассі,
• Юда, що звався Макавей,
• Єлеазар, що звався Аваран, та Йонатан, що звався Апфус.
• Бачив Маттатія мерзоти, що діялись у Юдеї та в Єрусалимі,
• і сказав: «Горе мені! Невже ж я на те народився, щоб бачити погибель мого народу й руїну святого міста, та щоб сидіти отут, тоді коли воно віддається в руки ворогів, а святиня - чужинцям на поталу?
• Храм його став, неначе муж знеславлений.
• Посуд його преславний забрано в неволю, а немовлят його побито на майданах, хлопців його - мечем ворожим.
• Який народ не захопив його царства, не взяв з нього здобичі?
• Усю красу з нього здерто, невільним стало вільне місто.
• І ось усі наші святощі, краса наша й наша слава спустошіла, усе погани осквернили.
• Навіщо нам і жити?»
• І Маттатія та його сини роздерли на собі одежу, надягнули волосяниці й заридали гірко.
• Тим часом прибули царські посіпаки, що примушували до відступництва, у місто Модін, щоб жертвувати,
• і багато з Ізраїля перейшло до них. Маттатія ж і його сини зібрались осторонь.
• Заговорили царські посіпаки й мовили до Маттатії: «Ти у цім місті славний ватажок і сильний, із синами та братами навкруги себе.
• Тож приступи першим та виконай царський наказ, як то зробили всі народи, мужі юдейські й ті, що зосталися в Єрусалимі, то й станете, сам ти й твої сини, царськими друзями. Ти й твої сини будете обсипані сріблом і золотом та силою дарунків.»
• Відповів Маттатія й голосно промовив: «Навіть якби всі народи в державі царській послухалися царя й усі до одного відступили від своєї батьківської віри і прийняли його накази,
• я з моїми синами й братами буду пильнувати Союз батьків наших.
• Хай Бог боронить, щоб ми покинули Закон і установи!
• Слів царських ми слухати не будем, щоб відступити від нашої віри, чи то направо, чи наліво.»
• Як тільки він вимовив слова ці, якийсь чоловік, юдей, на очах усіх приступив, щоб жертвувати на жертовнику у Модіні, згідно з царським наказом.
• Уздрів те Маттатія, скипів, увесь затрясся, запалав гнівом за правду, кинувсь на нього і на вівтарі його заколов.
• Та й чоловіка царського, що примушував жертвувати, теж убив під ту пору, а жертовник повалив на землю.
• Він палав ревністю до Закону, як Фінеес проти Замбрі, сина Шалома,
• і став кричати голосно по місті: «Хто ревнує за Закон і зберігає Союз, нехай іде за мною!»
• І втік, сам він і його сини, у гори, покинувши все, що мали вони в місті.
• Тоді багато тих, що плекали справедливість та правду, повтікали у пустиню, щоб там оселитись,
• самі вони й їхні діти та їхні жінки й худоба, бо налягло на них лихо.
• Царським мужам у війську, що було в Єрусалимі, у Давидгороді, було оповіщено, що люди, які порушили царський наказ, відступили в тайні печери в пустині.
• Чимало кинулося за ними й догнало їх і, розташувавшись до битви проти них, розпочали з ними війну в суботу.
• Вони сказали їм: «Годі вже! Вийдіть та зробіть згідно з царським словом, то й будете жити!»
• А ті відповіли: «Не вийдемо й не зробимо за царським словом, щоб не сквернити день суботній.»
• Тоді (сирійці) притьмом кинулись до бою,
• але ті не відповіли, не кинули й каменем і печер не загородили,
• кажучи: «Помремо всі в нашій невинності! Свідком нам небо й земля, що ви нас убиваєте несправедливо.»
• І ті пішли на них війною у суботу, і юдеї полягли разом із жінками, дітьми та худобою - близько 1000 душ.
• Довідались про це Маттатія та його друзі й почали плакати за ними вельми
• і говорити один до одного: «Якщо всі ми чинитимемо, як учинили брати наші, і як не будем воювати проти поган за наші душі та за наші установи, то вони нас незабаром із землі зітруть.»
• І ухвалили того самого дня: «Кожен, хто піде війною на нас у день суботній, - проти такого будемо воювати, щоб нам не вмерти всім, як умерли брати наші в печерах.»
• Тоді до них пристала група Асидеїв, найвідважніших в Ізраїлі, - кожен відданий Законові,
• а й ті всі, що від біди та лиха втікали, і собі до них пристали та їх скріпили.
• І тим робом збилось військо. І розбили вони грішників у своїм гніві й беззаконних у своїй люті. А решта повтікала до поган, шукавши рятунку.
• Маттатія та його друзі ходили скрізь і руйнували вівтарі,
• насильно обрізували необрізаних дітей, яких знаходили в ізраїльських границях,
• переслідували гордих, і справа в їхніх руках ішла добре.
• Отак вони обороняли Закон від поган та царів і не давали грішникові зноситися вгору.
• Як наблизився день смерти Маттатії, сказав він своїм синам: «Тепер горує гордість і насильство, це час руїни і лихого гніву.
• Тепер, о сини, за Закон стійте ревно й дайте ваші душі за Союз батьківський.
• Згадайте діла ваших батьків, які вони вчинили своєї пори, то й здобудете велику славу й вічне ім'я.
• Чи Авраам у спокусі не був вірний і не було це йому зараховано за справедливість?
• Йосиф зберіг Закон, як був у скруті, і став господарем Єгипту.
• Фінеес, наш пращур, за свою велику ревність отримав завіт вічного священства.
• Ісус, за те, що виконав Боже слово, став в Ізраїлі суддею.
• Калев, за те, що правду свідчив у громаді, взяв пай землі у спадщину.
• Давид за своє милосердя одержав у спадщину царський престол повіки.
• Ілля за свою велику ревність до Закону був узятий на небо.
• Ананія, Азарія та Мисаїл, за те, що мали віру, були врятовані від полум'я.
• Даниїл у своїй безвинності був урятований від пащі левів.
• Отож, коли розважите від роду й до роду, побачите, що всі ті, хто на Бога вповають, не гинуть.
• Не бійтеся погроз нечестивця, бо його слава зійде у гніві на черви.
• Нині він піде вгору, а взавтра зникне, бо зійде на порох, і його задуми зійдуть нінащо.
• Будьте мужні, сини, і кріпіться в Законі сильно, бо в ньому ваша слава.
• Ось Симон, ваш брат: знаю, що чоловік з нього розсудливий, його ви слухайте завжди, він буде вам за батька.
• Юда Макавей, сильний вояк уже змалку, буде вождем вашого війська й піде на поган війною.
• Зберіть навколо себе всіх тих, що закон пильнують, і пометіться за кривду народу вашого.
• Відплатіть поганам те зло, що вам зробили, й пильнуйте приписів Закону.»
• По тім благословив їх і приєднався до своїх предків.
• Помер він у 146 році, і поховано його в гробі його предків у Модіні. І ввесь Ізраїль плакав за ним вельми.