BG

СВЯТЕ ПИСЬМО

І КНИГА МАКАВЕЇВ

2. Маттатія 1-28; святкування суботи 29-38; битва за свободу 39-48; смерть Маттатії 49-70

  • Того часу Маттатія, син Іоана, сина Симеона, священик, із потомків Йоаріва, покинув Єрусалим і осівся у Модіні.
  • Було в нього п'ятеро синів: Іоан, прозваний Гадді,
  • Симон, що звався Тассі,
  • Юда, що звався Макавей,
  • Єлеазар, що звався Аваран, та Йонатан, що звався Апфус.
  • Бачив Маттатія мерзоти, що діялись у Юдеї та в Єрусалимі,
  • і сказав: «Горе мені! Невже ж я на те народився, щоб бачити погибель мого народу й руїну святого міста, та щоб сидіти отут, тоді коли воно віддається в руки ворогів, а святиня - чужинцям на поталу?
  • Храм його став, неначе муж знеславлений.
  • Посуд його преславний забрано в неволю, а немовлят його побито на майданах, хлопців його - мечем ворожим.
  • Який народ не захопив його царства, не взяв з нього здобичі?
  • Усю красу з нього здерто, невільним стало вільне місто.
  • І ось усі наші святощі, краса наша й наша слава спустошіла, усе погани осквернили.
  • Навіщо нам і жити?»
  • І Маттатія та його сини роздерли на собі одежу, надягнули волосяниці й заридали гірко.
  • Тим часом прибули царські посіпаки, що примушували до відступництва, у місто Модін, щоб жертвувати,
  • і багато з Ізраїля перейшло до них. Маттатія ж і його сини зібрались осторонь.
  • Заговорили царські посіпаки й мовили до Маттатії: «Ти у цім місті славний ватажок і сильний, із синами та братами навкруги себе.
  • Тож приступи першим та виконай царський наказ, як то зробили всі народи, мужі юдейські й ті, що зосталися в Єрусалимі, то й станете, сам ти й твої сини, царськими друзями. Ти й твої сини будете обсипані сріблом і золотом та силою дарунків.»
  • Відповів Маттатія й голосно промовив: «Навіть якби всі народи в державі царській послухалися царя й усі до одного відступили від своєї батьківської віри і прийняли його накази,
  • я з моїми синами й братами буду пильнувати Союз батьків наших.
  • Хай Бог боронить, щоб ми покинули Закон і установи!
  • Слів царських ми слухати не будем, щоб відступити від нашої віри, чи то направо, чи наліво.»
  • Як тільки він вимовив слова ці, якийсь чоловік, юдей, на очах усіх приступив, щоб жертвувати на жертовнику у Модіні, згідно з царським наказом.
  • Уздрів те Маттатія, скипів, увесь затрясся, запалав гнівом за правду, кинувсь на нього і на вівтарі його заколов.
  • Та й чоловіка царського, що примушував жертвувати, теж убив під ту пору, а жертовник повалив на землю.
  • Він палав ревністю до Закону, як Фінеес проти Замбрі, сина Шалома,
  • і став кричати голосно по місті: «Хто ревнує за Закон і зберігає Союз, нехай іде за мною!»
  • І втік, сам він і його сини, у гори, покинувши все, що мали вони в місті.
  • Тоді багато тих, що плекали справедливість та правду, повтікали у пустиню, щоб там оселитись,
  • самі вони й їхні діти та їхні жінки й худоба, бо налягло на них лихо.
  • Царським мужам у війську, що було в Єрусалимі, у Давидгороді, було оповіщено, що люди, які порушили царський наказ, відступили в тайні печери в пустині.
  • Чимало кинулося за ними й догнало їх і, розташувавшись до битви проти них, розпочали з ними війну в суботу.
  • Вони сказали їм: «Годі вже! Вийдіть та зробіть згідно з царським словом, то й будете жити!»
  • А ті відповіли: «Не вийдемо й не зробимо за царським словом, щоб не сквернити день суботній.»
  • Тоді (сирійці) притьмом кинулись до бою,
  • але ті не відповіли, не кинули й каменем і печер не загородили,
  • кажучи: «Помремо всі в нашій невинності! Свідком нам небо й земля, що ви нас убиваєте несправедливо.»
  • І ті пішли на них війною у суботу, і юдеї полягли разом із жінками, дітьми та худобою - близько 1000 душ.
  • Довідались про це Маттатія та його друзі й почали плакати за ними вельми
  • і говорити один до одного: «Якщо всі ми чинитимемо, як учинили брати наші, і як не будем воювати проти поган за наші душі та за наші установи, то вони нас незабаром із землі зітруть.»
  • І ухвалили того самого дня: «Кожен, хто піде війною на нас у день суботній, - проти такого будемо воювати, щоб нам не вмерти всім, як умерли брати наші в печерах.»
  • Тоді до них пристала група Асидеїв, найвідважніших в Ізраїлі, - кожен відданий Законові,
  • а й ті всі, що від біди та лиха втікали, і собі до них пристали та їх скріпили.
  • І тим робом збилось військо. І розбили вони грішників у своїм гніві й беззаконних у своїй люті. А решта повтікала до поган, шукавши рятунку.
  • Маттатія та його друзі ходили скрізь і руйнували вівтарі,
  • насильно обрізували необрізаних дітей, яких знаходили в ізраїльських границях,
  • переслідували гордих, і справа в їхніх руках ішла добре.
  • Отак вони обороняли Закон від поган та царів і не давали грішникові зноситися вгору.
  • Як наблизився день смерти Маттатії, сказав він своїм синам: «Тепер горує гордість і насильство, це час руїни і лихого гніву.
  • Тепер, о сини, за Закон стійте ревно й дайте ваші душі за Союз батьківський.
  • Згадайте діла ваших батьків, які вони вчинили своєї пори, то й здобудете велику славу й вічне ім'я.
  • Чи Авраам у спокусі не був вірний і не було це йому зараховано за справедливість?
  • Йосиф зберіг Закон, як був у скруті, і став господарем Єгипту.
  • Фінеес, наш пращур, за свою велику ревність отримав завіт вічного священства.
  • Ісус, за те, що виконав Боже слово, став в Ізраїлі суддею.
  • Калев, за те, що правду свідчив у громаді, взяв пай землі у спадщину.
  • Давид за своє милосердя одержав у спадщину царський престол повіки.
  • Ілля за свою велику ревність до Закону був узятий на небо.
  • Ананія, Азарія та Мисаїл, за те, що мали віру, були врятовані від полум'я.
  • Даниїл у своїй безвинності був урятований від пащі левів.
  • Отож, коли розважите від роду й до роду, побачите, що всі ті, хто на Бога вповають, не гинуть.
  • Не бійтеся погроз нечестивця, бо його слава зійде у гніві на черви.
  • Нині він піде вгору, а взавтра зникне, бо зійде на порох, і його задуми зійдуть нінащо.
  • Будьте мужні, сини, і кріпіться в Законі сильно, бо в ньому ваша слава.
  • Ось Симон, ваш брат: знаю, що чоловік з нього розсудливий, його ви слухайте завжди, він буде вам за батька.
  • Юда Макавей, сильний вояк уже змалку, буде вождем вашого війська й піде на поган війною.
  • Зберіть навколо себе всіх тих, що закон пильнують, і пометіться за кривду народу вашого.
  • Відплатіть поганам те зло, що вам зробили, й пильнуйте приписів Закону.»
  • По тім благословив їх і приєднався до своїх предків.
  • Помер він у 146 році, і поховано його в гробі його предків у Модіні. І ввесь Ізраїль плакав за ним вельми.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16