КНИГА ЮДИТИ

• Юдита припала лицем до землі, посипала собі голову попелом, відкрила волосяницю, в яку була одягнена, - це було саме того вечора, коли приношувано в Єрусалимі, у храмі Божім, кадило, - і заходилася голосно взивати до Господа, кажучи:
• «Господи, Боже мого батька Симеона, якому ти дав меч у руку, щоб помститися на чужоземцях, що розв'язали пояс дівчині, їх на сором, що обнажили її тіло, їй на наругу, що осквернили її лоно, їй на неславу. Ти бо сказав: Не буде так!- а вони таки зробили.
• За те начальників їхніх ти віддав на вбивство, а ложе їхнє, де скоїлась омана, скривавив. Рабів побив єси з князями, князів же на їхніх престолах.
• Жінок їх віддав ти на наругу, а їхніх дочок -у полон; усю здобич на розподіл між любими тобі синами, які палали ревністю до тебе, які були наругою, наругою своєї крови, і прикликали тебе собі на допомогу. О Боже, Боже мій! Вислухай і мене, вдовицю!
• Ти бо вчинив минуле, теперішнє і те, що прийде потім. Що є тепер і те, що прийде, ти спізнав досконало. Що ти задумав - воно сталось,
• і що ти захотів - стало присутнім і мовило: ось ми присутні! Бо всі твої дороги готові, і твої постанови наперед тобі відомі.
• Ось асирійці зросли могутністю, прославилися своїми кіньми й вершниками, хвалилися відвагою піхоти, надіялись на щит, на спис, стрілу та пращу, і не признали, що ти - Господь, який кладеш кінець війнам.
• Господь - твоє ім'я! Розбий же їхню силу потугою твоєю! Розторощи їх міць у своїм гніві, бо вони задумали твою святиню осквернити, намет, де пробуває ім'я твоєї слави, опоганити і роги твого жертовника позбивати.
• Поглянь на їхню гординю, зішли на голову їхню гнів твій. Подай моїй руці вдовиній потрібну мені силу.
• Побий хитрістю моїх уст раба з паном, пана ж разом із слугою. Розбий їхню пиху рукою жінки.
• Бож не в численності твоя потуга, і твоя міць не в сильних; але ти - Бог смиренних, ти малим допомога, безсилим покровитель, пригнобленим заступник, спаситель одчайдушним.
• Так, так, Боже мого батька, Боже Ізраїля - твого спадкоємства, Владико неба й землі, вод Сотворителю, Царю всього створіння твого, вислухай мою молитву!
• Дай мені слово й хитрість, щоб їм і ран і синців завдати; їм, - що на завіт твій, на святий храм твій, на гору Сіон та на дім, що твоїм синам належить, мали лихі задуми.
• Вчини, щоб кожен твій народ, кожне плем'я знало добре, що ти єси, о Боже, - Бог всемогутній, сильний, і що другого захисника для роду Ізраїля, крім тебе, немає.»