КНИГА МУДРОСТИ

• Це вона зберегла первозданного батька світу, | скоро він один був створений, | і визволила його з власного падіння
• та дала йому силу над усім володіти.
• Неправедний же, у своїм гніві відступивши від неї, | загинув від власних братовбивчих лютощів.
• А коли через нього земля була залита, | то її знову врятувала мудрість, | провівши праведника на звичайному дереві.
• Коли народи змішались у лукавій змові, | вона теж розпізнала праведника й зберегла його бездоганним | перед Богом, зберегла твердим супроти ніжности до сина.
• Вона, коли безбожні гинули, врятувала праведника | - втікача від вогню, який упав на П'ятимістя.
• І на свідоцтво їхнього зіпсуття | диміє ще й тепер суха пустеля: | кущі приносять плоди, які не дозрівають, | і пам'ятником душі-невіри стоїть стовп соляний.
• Вони бо, ухилившись від мудрости, | не тільки собі пошкодили, не пізнавши блага, | але й полишили для живих пам'ятник безглуздя, | щоб не могло зостатись у тайні те, як вони згрішили,
• мудрість же слуг своїх від клопотів урятувала.
• Вона праведника, що втікав від гніву брата, | вела простими стежками, | царство Боже йому вказала; | дала йому знання святих речей, | спомагала його у злиднях | і помножила трудів його дорібок.
• Проти скупих гнобителів була при ньому | і його збагатила.
• Вона зберегла його від ворогів, | захистила від тих, що на нього зазіхали; | в тяжкім бою нагородила його, | щоб знав, що благочестя сильніше над усе.
• Вона не покинула проданого праведника, | а від гріха його врятувала.
• Зійшла з ним у темницю | і не полишила його в кайданах, | аж поки йому не піднесла царське берло і владу над тими, що гнобили його; тих, що його винуватили, брехунами виявила, | для нього ж здобула невмирущу славу.
• Вона увільнила від гнобителів народу | люд святий, потомство бездоганне.
• Увійшла в душу Господнього слуги | і протиставилася страшним царям чудами та знаками.
• Святим віддала за їхні труди плату, | провадила їх дивним шляхом, | день була для них захистом, | а вночі зоряним світлом.
• Перевела їх через Червоне море | і провела через велику воду,
• ворогів їхніх потопила, | їх же викинула з глибини безодні.
• Тому то праведні з безбожних здобич зібрали | і славили, Господи, твоє святе ім'я | й оспівували одноголосно твою оборонну руку.
• Бо мудрість німим уста відкрила | і язики немовлят учинила вимовними.