BG

СВЯТЕ ПИСЬМО

КНИГА МУДРОСТИ

5. Праведник та переступник на суді

  • Тоді праведник виступить з великою сміливістю | перед тими, що його гнобили | та його труди ні за що мали.
  • Вони його уздрівши, збентежаться страхом жахливим | і здивуються з несподіваного спасіння.
  • Вони, каявшися, скажуть один до одного | і, стогнавши в тривозі духу, промовлять:
  • «Це той, кого ми колись на кпини брали | і на предмет глузування. Які з нас дурні! | Життя його вважали ми за божевілля, | а кончину його - безчестям.
  • Як же то його зараховано до синів Божих | і частка його між святими?
  • Отож - ми збилися з правдивої дороги | і світло справедливости нам не світило, | і сонце для нас не сходило!
  • Ми наситилися стежками беззаконня й погибелі, | проходили через пустині непрохідні, | Господньої ж дороги - ми не пізнали.
  • І що нам допомогла гординя? | Що нам принесло багатство разом з пихою?
  • Усе те, немов тінь, минуло, | немов вістка перелетна.
  • Як судно, що несеться по хвилястій воді, | коли перейде, то й сліду знайти не можна, | ані тропи кіля його у хвилях;
  • або як пташка, яка повітрям пролітає | і по якій годі знайти знак лету: вона б'є крилами легке повітря | і розтинає його із сильним шумом; | вона перелітає ним, розмахуючи крильми, | а потім не знайти знаку її перелету;
  • або як та стріла, що пущена до цілі: | прошите нею повітря вмить сходиться докупи, | так що й не відати, кудою вона пролетіла.
  • Отак і ми - заледве народились, і вже скінчились; | знаку жадної чесноти не можемо показати, | лукавство наше нас поглинуло.»
  • Бо безбожного надія - мов полова, несена вітром, | мов легка піна, що її буря розкидає, | мов дим, що його розвіває вітер: вона проходить, наче спомин про гостя-одноденця.
  • А праведні повіки будуть жити, | і в Господі їхня нагорода; | піклується про них Всевишній.
  • Тому і приймуть вони царство слави | і вінець краси з Господньої руки, | бо він правицею своєю захистить їх, | раменом їх охоронить.
  • Візьме за зброю свою ревність | і озброїть створіння ворогам на відплату.
  • Надягне справедливість, немов панцер, | і накладе, як шолом, суд нелицемірний.
  • Візьме за щит непереможну святість,
  • нагострить, немов меч, гнів суворий; | увесь світ піде з ним у бій проти безумних.
  • Цільні стріли-блискавиці вирушать, | і з хмар, немов з добре нап'ятого лука, полетять до цілі;
  • з метавки гніву жбурне силу граду, | вода у морі проти них залютує, | і ріки затоплять їх безпощадно.
  • Подмух Всесили проти них постане, | і, немов та буря, їх порозвіває. | Так то беззаконня спустошить усю землю, | і лиходійство по валить престоли сильних.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19